Сценарій на весілля на українській мові: Сценарій для проведення весілля | Найкращі тости і привітання

Сценарій проведення весілля | Весілля. Конкурси. Пісні. Обряди. Привітання

Сценарій проведення весілля

— Здрастуйте, гості дорогі! Весілля — справа не жартів­на, тривала! Тому займайте місця зручніше (як водиться, чо­ловіки — ближче до закуски, а жінки — до випивки), виби­райте сусіда веселого, з ким поговорити можна буде, і сусідку симпатичнішу, до якої можна буде позалицятися.

Поки молодята ще не приїхали із прогулянки, пропоную зіграти в гру «Знайомство». Правила її прості: усі гості по черзі відрекомендуються, і кожний наступний гість називає всі іме­на, що пролунали до нього, указуючи при цьому родинний зв’язок цих людей із молодятами.
Наприклад, гість із боку нареченої каже: «Микола Васи­льович, дідусь нареченої». А другий гість, уже з боку наре­ченого, продовжує: «Це Микола Васильович, дідусь нареченої, а я, Роман Семенович, дядько нареченого».

Третій гість із боку нареченої повторює всі імена, що пролунали до ньо­го, і рекомендується сам і так далі. Звичайно, стільки інфор­мації відразу запам’ятати багатьом не вдасться, тому буде весела плутанина.

— Ох, дивлюся, народу зібралося в нас сьогодні багато! Бо­юся, мені одному за всіма не встежити, тому доведеться виби­рати помічників. Слухайте мою команду: «Один за одним на перший, другий, третій, четвертий, п’ятий, шостий рахувати!» Кожний шостий — командир. (Гості рахуються.)
Ну, хто в нас виявився шостим? Підніміться, будь ласка. Вам, дорогі мої «шістки», будр відведена дуже почесна й відпо­відальна роль — командувати весільними підрозділами. Що конкретно входить до ваших обов’язків, ви, напевно, вже здо­гадалися: стежити, щоб ніхто не нудьгував за столом, тобто наливати, підливати, сусідів не обділяти й себе не забувати. Тепер потрібно обрати боцмана, який подаватиме коман­ди, закликатиме всіх до тиші й порядку. Той, хто знайде в себе під стільцем прикріплений свисток, і буде боцманом.

Час летить дуже швидко — ось і молодят уже настав час зустрічати.
(Гості вишиковуються, утворюючи коридор — це зробить просування молодих до весільного столу врочистим і гарним. Тамада разом із батьками нареченого зустрічає молодих. Мати нареченого посипає молодят вівсом, пшоном, хмелем і пелюстками троянд, щоб життя було щасливим і без­бідним. в В деяких країнах молода повинна мати черные чулки, щоб відлякувати нечисту силу, хоча ця традиція уже давно неатуальна)

— Дорогі молодята! У цей день вас зустрічають найдорожчі люди — батьки.
(У мами в руках весільний коровай, що символізує благополуччя й статок.)

— Молодята! Відламайте по шматочку хліба і як слід по­соліть! Сьогодні вам надається можливість востаннє насолити одне одному. Тож побільше соліть…

(Молоді відщипують або відкушують хліб, умочають його в сіль і їдять. Уважається: хто більше відкусив — той буде в родині головним. Цей обряд символізує згоду і єднання і є зна­ком того, що молоді із цього моменту будуть харчуватися крихтами одного хліба. )

— А тепер поміняйтеся шматочками хліба. Подивіться одне на одного з ніжністю й нагодуйте одне одного!
(Батьки говорять напутні слова молодятам.)

— Шановні гості, дорогу молодим!
(Наречений і наречена врочисто прямують до святково­го столу, проходять коридором, утвореним гостями, займа­ють місця за весільним столом.)

— А тепер, помічники, приготуйте шампанське! Як тільки пролунає перший весільний тост, беріться до своїх обов’язків!
Як відомо, перший весільний поцілунок — найдорожчий. Хто з гостей не пошкодує своїх заощаджень, кому молодята присвятять свій перший весільний поцілунок? Початкова ціна 50 копійок. Хто більше?

(Гості називають суми, хто готовий віддати більше. Щоб цей момент приніс більше пожвавлення, можна збира­ти на тацю всі пропоновані суми. За останньою цифрою — сумою виграшу — молодятам пропонують стільки разів і по­цілуватися. А весь збір віддати молодим зі словами про те, що гості не образяться, напевно, якщо всі зібрані гроші підуть у сімейну скарбницю, адже перший весільний поцілунок во­істину безцінний!)

— Щоб обручки міцніше трималися, їх обов’язково по­трібно обмити!
(Тамада пропонує молодим покласти кільця в графин із горілкою — якщо вони впадуть одне на одне, це вважається дуже добрим знаком. Усі гості, починаючи зі свідка, повинні трохи надпити.)

— Тепер немає ніяких сумнівів, що це буде найміцніша родина, яку не зможуть зруйнувати життєві негоди!

(Поки гості не готові до танців і активних ігор, можна оголосити правила поведінки на весіллі й “весільну пошту”. Гостям із боку нареченого й із боку нареченої пропонується розкрити конверти й оголосити ті питання й відповіді, які молодята нібито адресували одне одному.
Розкривають конверт гості нареченої, зачитують, що написано на аркушику, а потім розкривають конверт гості нареченого й оголошують те, що міститься в ньому.)

Ось якими можуть бути питання й відповіді з листів чи інші ігри.

Конверти для гостей нареченої:
1. Милий, ти на все готовий заради мене?
2. Дорогий, ти віддаватимеш мені всю зарплату?
3. Коханий, ти подаватимеш мені вранці каву із круаса-ном?
4. Ненаглядний, ти виконуватимеш усі мої бажання ?
5. Сонечко, ти хочеш, щоб у нас було п’ять гарненьких дівчаток?
6. Золотий мій, чи будеш ти допомагати мені по господар­ству?

7. Єдиний, ти мене ревнуватимеш?

Конверти для гостей нареченої:
1. Так, час від часу.
2. Ніколи не відмовлюся від такої можливості.
3. Ще б пак, я здатен на все.
4. Усе залежить від тебе, рідна.
5. Я тільки про це й мрію, красуне моя.
6. Важко відповісти правду, тому що боюся зіпсувати свою репутацію.
7. Так, тільки в рамках пристойності.

Екстремальне весілляВипробування нареченого. Перевірка на щедрість

Весільний портал

Сценарій викупу нареченої. Біля дверей будинку

Сценарій викупу нареченої. Біля дверей будинку

Біля дверей будинку (якщо будинок багатоповерховий — біля входу в під’їзд) нареченого і його друзів зустрічають друзі та гості нареченої.

Ведучий:
Доброго дня, гості-панове,
Ви звідки і куди?
Якщо мимо — проходьте,
Якщо до нас — навіщо, скажіть.

Наречений і його друзі відповідають:
За нареченою.

Ведучий:
За нареченою. Ось прекрасно.
Чекаємо тебе, наш сокіл ясний.
Так. У нас наречена є,
Неможливо очей одвести.
Молода, струнка, красива,
Білолиця, всім на диво.
Але щоб руки її добитися,
Потрібно сильно потрудитися.
Після цих слів наречений і його друзі входять у фірмову дверь торекс і бачать, як не дивно, сходинки.

Ведучий:
Ніжних слів на світі багато,
І наречена їх гідна.
По східцях ти крокуй
І наречену ніжно називай.

Нареченому пропонується перше випробування. Він повинен піднятися по сходах (якщо будинок багатоповерховий — до першого поверху).

На кожній сходинці сходів жених абияк ласкаво називає свою суджену. Завдання можна ускладнити, написавши на кожній сходинці яку-небудь букву і запропонувавши нареченому назвати ласкаво свою наречену саме на цю букву. Якщо ж він не може придумати нічого на дану букву, свідок і інші друзі нареченого платять викуп. Після цього жених переходить на наступну сходинку і т.д.

Коли наречений подолає цю перешкоду, йому пропонується наступне. В руках у подружки нареченої — ромашка .. На кожній пелюстці цієї ромашки заздалегідь записуються пам’ятні для майбутніх молодят дати. Це може бути і дата знайомства жениха і нареченої, і годину їхнього першого побачення, об’єм талії або розмір взуття нареченої, і навіть вік майбутньої тещі.

Ведучий:
Ось ромашка польова,
Відірви-но пелюстку,

Вгадай-но номерок.

Після цих слів жених відриває по одному пелюстку ромашки і вгадує те чи інше пам’ятне число. Якщо ж він не може відгадати те, з чим пов’язана якась цифра, то платить викуп. Як тільки сума викупу влаштує гостей нареченої, жених відриває наступну пелюстку. Випробування закінчується тоді, коли ромашка залишається без пелюсток.
Якщо наречений з гідністю виконав це випробування, його пропускають далі. (Коли викуп відбувається в багатоповерховому будинку, нареченому дозволяють піднятися на ліфті до поверху нареченої або ж він повинен йти пішки, якщо друзі нареченої незадоволені викупом або тим, як жених вгадував пам’ятні числа).

Біля дверей нареченої стоїть подружка нареченої і тримає в руках великий паперовий лист. На цьому аркуші наречена і її подружки заздалегідь залишають відбитки своїх губ.

Ведучий:
Ось ти бачиш ці губки.

Вгадаєш чи ні,
Де твоєї улюбленої слід?

Жених шукає відбиток губ своєї нареченої. Завдання можна ускладнити, написавши під кожним відбитком якусь суму. В цьому випадку за всі неправильно відгадані губи жених або його друзі платять вказаний викуп. Дане випробування може супроводжуватися жартівливими докорами. Конкурс триває до тих пір, поки наречений не відгадає губи своєї звуженої.

Після того, як завдання виконано, ведучий пропонує наступне:

Двері закриті на дорозі,
Потрібно до дверей ключ знайти.
Серенаду, пісня любові,
Ти виконай — і пройди.

Жених повинен заспівати пісню. Якщо він відмовляється, то допомагають друзі. Якщо ж і друзі відмовляються, то платиться викуп. Його сума повинна повністю влаштувати гостей нареченої.

Коли дане завдання виконано або заплачений викуп, двері відкриваються, і наречений виявляється перед наступною замкненими дверима.

Ведучий:
А наречений-то не кульгавий?
Ану, тупни ногою.

Наречений тупотить.

Ведучий:
Ти народ-то не сміши,
Нам циганочку станцюй.

Якщо на весіллі присутній баяніст, то він виконує циганочку. Якщо ж баяніста немає, то включається магнітофонний запис. Наречений під сміх і жарти гостей танцює циганочку або платить викуп.

Ведучий:
Наречена прекрасна любить веселощі,
Танцюй не один, а разом з усіма!
Друзі нареченого і він сам виконують циганочку або платять великий викуп.

Ведучий:
За наречену-ясочку —
Шампанського пляшечку.
За красуню-дружину —
Шоколад «Оленку».
За плаття довге —
Пляшку винну.
Щоб не ходив до чужої красуньки
Давай гроші-папірці.

Наречений і його друзі після цих слів платять викуп, гості можуть жартома викрикувати: «Мало платиш, мабуть, хочеш до чужої красуньки ходити», «Не скупися, більше давай!» і т.д.

Після того, як викуп заплачений, нареченому пропонується наступне завдання.

Ведучий:
У цій зв’язці — ключ від дверей,
Ти зумій його знайти,
Якщо взяв не той — плати.

Нареченому вручають зв’язку ключів, з якою він знімає по одному ключі і пробує тим чи іншим ключем відкрити двері. За кожен ключ, який не підійшов до дверей, наречений і його друзі платять викуп. Конкурс закінчується тоді, коли потрібний ключ знайдений і двері відкриті.
Двері відчиняються. Наречений і його гості бачать стіл, яким перегороджений коридор.

Ведучий:
Як звуть твою наречену,
Ти грошима напиши.
Як напишеш — покажи!
Нареченому пропонується написати грошима повне ім’я своєї нареченої. Він викладає його грошима на столі. Ця дія супроводжується жартами типу «Пиши більше!» і т.д. Після виконання завдання нареченим стіл прибирають.

Ведучий:
Щедро гроші ти платив,
А про любов не говорив.
Щоб ніхто не сумнівався,
Ти в любові своїй зізнатися!
Крикни голосно, не тая,
(Ім’я нареченої)! Я люблю тебе!

Наречений кричить, а гості оцінюють. Можуть лунати вигуки: «Щось тихо!», «Наречена нічого не чує!» і т.д. Наречений кричить визнання в любові до тих пір, поки гості не залишаться задоволені.

Перед дверима кімнати, де знаходиться наречена, жених бачить тазік.

Ведучий:
Ось. Ти бачиш цей тазік.
Поклади в нього зараз
Ні козеняти, ні ягняти,
Ні худого порося.
Для нареченої поклади,
Що їй потрібно для душі.

Звичайно ж, відразу здогадатися, що саме слід покласти в тазик, наречений не зуміє, і виникне комічна ситуація. Але випробування триватиме до тих пір, поки жених не здогадається, що в таз повинен встати він сам.

Після того як наречений пройшов це випробування, він бачить, що з-під дверей, за якими знаходиться наречена, визирає кілька стрічок. В кімнаті до цих стрічок за палець прив’язані наречена і її подружки. А для більшого веселощів до якої-небудь стрічці можна прив’язати, наприклад, сусідку пенсійного віку. Якщо наречений смикне за стрічку і витягне цю саму Мотрону — ось сміху-то буде.

Ведучий:
Дерни стрічку одну
І витягни звужену свою.
Якщо витягнеш не ту,
Заплати ти нам грошенят.
Або одружишся на тій,
Що потягнеш за собою.

Конкурс зі сміхом і жартами продовжується до тих пір, поки жених не витягне свою наречену. Коли він помиляється, гості голосно просять викуп або говорять нареченому про те, що він повинен одружитися з тією, яка вийшла з-за дверей.

Після того як наречена буде нарешті вгадана, майбутні молодята рука об руку йдуть до столу, і тут-то виявляється, що у нареченої немає однієї туфельки.

Ведучий:
Ти з нареченою йдеш,
А заміж як її візьмеш?
Нема туфельки однієї,
Відшукай її, герой!

До уваги нареченого пропонують кілька коробок з-під взуття. В одній з них знаходиться туфелька нареченої. Для сміху в інші коробки можна покласти рвані тапочки, калоші або валянки. За кожну неправильно вгадану коробку жених платить викуп. Випробування триває до тих пір, поки наречений не знайде туфельку своєї звуженої.
Коли наречений нарешті подолає всі перешкоди на шляху до свого щастя, ведучий каже:

Випробування пройшов,
До нареченої ти дійшов!
І тому зараз
Ти веди наречену в ЗАГС!

Майбутні молодята йдуть до столу, де приймають поздоровлення і побажання гостей. 

Сценарій викупу нареченої. Біля входу у дімЕкстремальне весілля

Весільний портал

Весілля, сценарій весілля — Українські традиції

Повний сценарій весілля 

Часто трапляється, що наречені та батьки в передвесільних клопотах геть-чисто забувають розпитати в бувалих як правильно організувати урочисту частину весільної забави. Особливо часто це трапляється, коли батьки видають заміж чи женять першого сина чи дочку. В цьому пораднику ми намагатимемось допомогти вам розібратися із весільними звичаями та традиціями і дати найголовніші, на наш погляд поради, перевірені досвідом.
        Кожна наречена мріє, щоб на весіллі була хороша погода. Щоб задобрити небесну канцелярію, здавна радять шанобливо ставитися до домашніх улюбленців, особливо котів. На Радехівщині є навіть звичай, що в передвесільний тиждень молода кланяється всім котам, яких тільки зустріне. Але навіть, якщо ви не переносите на дух котів, у вас є ще один шанс: в ніч перед весіллям поставте своє весільне взуття на підвіконня носками на двір. Кажуть, допомагає.

Можливо Вас зацікавить:

 

Благословення в хаті молодого.

 

        Перед виходом з батьківської хати наречений просить благословення. В основному благословляють тільки батьки, хоча в деяких районах Львівщини молодий кланяється також сестрам братам, дідусям з бабцями, а то й сусідам. Є дуже багато різновидів поклону, однак найчастіше молодий кланяється тільки батькам, які стоять чи сидять з іконою або хлібом – залежно від регіону та традиції в родині. Наречений, вклонившись та попросивши благословення цілує спочатку ікону чи хліб, а потім батьків і так тричі. Спочатку молодий просить благословення в батька, а потім в матері. Якщо крім батьків благословляють інші родичі, то вклонившись матері наречений кланяється дідам, бабцям, братам, сестрам, а тоді вже дальшій родині. Батьки ж благословивши словами роблять іконою чи хлібом символ хреста.
        Після благословення свашки (обов’язково незаміжні дівчата) виводять молодого на вулицю. Свашок є дві і саме вони супроводжують нареченого до брами молодої. В Радехівському районі є ще й сватки, які супроводжують молоду, коли вона виходить назустріч молодому, але зазвичай молода виходить з дружками. На подвір’ї чи перед під’їздом мама нареченого окроплює свяченою водою кропилом, зробленим з мирти спочатку нареченого, потім гостей та машини, в яких молодий та весь його почт поїде викуповувати молоду. Кроплячи, мама обходить всю весільну громаду тричі за рухом сонця. Після цього свячену воду, що лишилася лють молодому під ноги. Дуже рідко нею виливають доріжку до брами чи авто. Тарілку, в якій була свячена вода, розбивають об поріг. Тоді попереду машина молодого зі свашками, а за ними і весь супровід їдуть до молодої. Дружби, в основному їдуть в машині зі старостою, старостиною та короваєм, оскільки саме вони стануть основними представниками молодого в торгах за наречену.

 

“Брама”, “рогачка”, “шлябант”.

 

        Так, в основному називають процес викупу нареченої. Назва походить від того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є запрошеними на весілля. Хоча дуже часто в цьому дійстві беруть участь і брати та родичі молодої і запрошена молодь. Колись з боку нареченої були тільки хлопці, які й намагалися не відпустити дівчину, але тепер цей обряд чисто символічний. До речі про суму викупу та інші особливості варто поговорити заздалегідь, щоб жартівливе дійство не переросло в справжні образи, а то й бійку. Бувалі кажуть, що траплялося й таке, що через непорозуміння на брамі зривалося весілля. Отже, варто знати, наскільки сприйматимуться ваші жарти.  Дуже важливо вчасно відчути, щоб не перегнути палку. На Волині є звичай, який часто використовують і у Львові. Якщо будь-хто привітався за руку з протилежних сторін – торг вирішено і браму забирають. Отож, якщо ви стоїте з боку молодої, а по той бік стола ваш кращий друг, з яким ви вчора пили на парубочому вечорі, — не поспішайте до палких привітів, бо за молоду можете не взяти ні пляшки. Тоді варто ховатися подалі від розлючених запорожців. Часто на брамі замість горілки можуть подати воду. Тому вміст кожної пляшку, як би надійно закритою вона не виглядала варто не лише понюхати, а й скуштувати.
        Традиційно в Україні грошової одиницею для викупу молодої була горілка, хоча в деяких районах просять ще й гроші, але це запозичений звичай і появився лише з радянською окупацією. Зазвичай ставлять по пляшці горілки на кожен край стола і пляшку посередині. Кількість може бути збільшена, тому в багажнику варто мати принаймні ящик горілки. Також варто запастися на той випадок, якщо поставлять ще браму десь посередині чи напочатку вулиці. Таке трапляється вкрай рідко, але буває.
        Молодий в торгах участі не бере. З його боку торгуються дружби та старости, а допомагає вся решта громада. Процес торгу супроводжується куштуванням горілки з обох боків. Традиційно спочатку куштують з пляшки, що була на столі, тобто з молодої сторони. Потім дружба приносить кілька пляшок горілки, з одної з яких й беруть пробу. Кожна сторона намагається якомога легше сприйняти міцний напій опонента, аби показати, що градус слабенький. При цьому часто не закусують (мовляв, нема після чого). Інколи для того, щоб показати, що горілка справді не розбавлена, дружби наливають дегустатору молодої в склянку, а собі в келих-наперсток. Коли ж опоненти кажуть, що це не чесно, дружби відповідають, що домовлялися скуштувати по келиху горілки, а ось по якому ніхто не говорив, а від налитого на брамі відмовлятися не можна.
        Часто з боку молодої виводять підставну молоду чи “молодуху”. Основним її атрибутом є величезний живіт з подушки та лялька на руках. Дуже часто в молодух перевдягають чоловіків. Так веселіше. Цей обряд походить з тих часів, коли наречену реально викуповували, а молодята часто-густо й не зналися, особливо, якщо одружувалися з розрахунку. Вважають, що молодому в ті часи справді могли підсунути, наприклад, не надто вродливу старшу сестру нареченої, яка засиділася в дівках.
        Коли вже нарешті сторони домовляються і забирають з-посеред дороги стіл, виходить молода. Тут теж відбувається своєрідний торг: хто до кого ближче підійде. Наречений намагається виманити майбутню дружину за браму, а наречена навпаки – притягнути нареченого якомога ближче до двору чи під’їзду. Хто кого більше переманить на свій бік – той і керуватиме в сім’ї. Нарешті, коли вже молодята на відстані кількох кроків, наречена спочатку тричі кланяється молодому, а потім він – їй. Молода причіпляє майбутньому чоловікові ще на ліву сторону бутоньєрку.

 

Поклін в хаті молодої.

 

        Після брами молода запрошує всіх до хати. Бажано, щоб не було тісно, до хати йти тільки батькам, старостам, дружбам та най-найближчим родичам молодого. В хаті молодята просять тричі благословення в обох батьків та родичів. Тут вже кланяються усім присутнім. Батькам та найближчим по три рази, всім решту можна й по разу, оскільки це дуже втомлює, особливо в спеку. Молодята просять благословення порізно. Після цього обряду молоді виходять в двір чи біля під’їзду. Тепер вже мама молодої теж окроплює молодят та гостей свяченою водою, а батько посипає цукерками, перемішаними з зерном та копійками. При цьому наречені стоять поокремо: він – з дружками, вона – з дружбами. Виходячи з подвір’я, молодята тричі кланяються гостям та сусідам. При цьому варто врахувати, щоб присутні стояли перед молодятами. Якщо ж вони розташувалися, наприклад півколом, доцільно вклонитися лівому, правому крилу та посередині. До шлюбу молодята теж їдуть порізно. Спочатку йдуть старости з хлібом, за ними наречена з дружбами, далі наречений з дружками, а потім всі гості.

 

Реєстрація шлюбу.

 

        На реєстрацію варто приїхати  заздалегідь на хвилин 10-15, щоб не пропустити своєї черги, бо потім доведеться чекати. Особливо це втомлює в липні-серпні, коли найбільше весіль та інколи молодятам доводиться по півгодини стояти просто неба під палючим сонцем. З макіяжу молодої, буває, залишаються лише кольорові розводи, особливо, якщо вона захоче (і таке бувало) стерти рукою піт. В РАЦС потрібно взяти бокал (один на двох) та пляшку шампанського. Не варто брати дороге чи особливе шампанське, оскільки нема гарантії, що саме з вашої пляшки вам наллють – черга ж рухається шаленим темпом і пляшки ніхто не підписує. Також не забудьте взяти обручки та весільний рушник. При собі варто мати принаймні сто гривень на різні додаткові витрати. Сама процедура цивільного шлюбу триває близько семи хвилин – і ви вже виходите з іншого боку зі свіжими печатками в паспортах та новим документом – одним на двох. Робите знимку на пам’ять, випускаєте голубів, якщо не пошкодуєте 20 гривень. Тепер ви офіційно чоловік та дружина. Однак за традицією до церкви молодята ще їдуть в різних машинах.
        Вінчання. Щодо черг, — тут простіше, оскільки церков багато, а РАЦС – один. Проте, якщо ви вирішили обвінчатися в якійсь із найбільших центральних церков – то теж, можливо, доведеться почекати, оскільки церковний шлюб триває як мінімум 20 хвилин. Але радимо таки обирати невеличку церковцю десь на околиці. Там хоч і шику не стільки, зате черг нема і сама церемонія шлюбу відбувається набагато душевніше, оскільки ви в священика не одні з…, а можливо, й єдині в цей день. Однак захоплюватися тривалим шлюбом теж не варто, особливо в гярячу пору, оскільки бували неодноразові випадки, що наречена мліла. Тому ще перед вінчанням домовтеся з священником скільки триватиме церемонія. З церкви молодята виходять вже разом. Наречена перечіпляє бутоньєрку своєму законному чоловікові на правий бік. Ось тепер він вже серйозний одружений чоловік – табу, але й нова спокуса дівчат. Потім молодята з’їдають одну цукерку на двох і кидають солодощі гостям на потіху дітям та бабцям, які теж намагаються спіймати цукерку.

 

Прогулянка.

 

        З часу використання на весіллях найманих фото-відеоопраторів, традиційно після вінчання молодята йдуть на прогулянку. Для одних – це найцікавіша частина весілля, для інших – найвиснажливіша. Традиційно прогулянка з фотосесією найбільше до вподоби нареченій. Коли ж іще відчуєш себе в центрі уваги, а майже кожна дівчина мріє, щоб за нею стежив об’єктив фото- чи відеокамери. Традиційно гуляти молодята ходять у Стрийський парк, Шевченківський гай чи центр, хоча найвибагливіші та нешаблонні пари, знаходять у Львові і спокійніші місцини. Там, принаймні, в об’єктив фото- чи відеокамери потрапить одна молода, а не ще декілька на фоні зі своїми почтами. Пошуками таких місцин молодятам варто заздалегідь та обов’язково обумовити це з оператором та фотографом. Можливо, й вони вам щось порадять.
        Нарешті вимучені, голодні, але щасливі молодята добираються до автівок і весільний кортеж прямує до залу, де вже чекають батьки, гості та накриті столи. До слова, не радимо брати на прогулянку гостей. Участь в зйомках беруть молодята з дружбами та дружками. Всі решта будуть не задіяні, а тільки затягатимуть час, шукаючи один одного в натовпі і довго збираючись в автобусі перед від’їздом. Гостей варто відправити в зал, а групові фото слід зробити ще біля РАЦСу чи церкви. Для того, щоб гості там не сумували, варто подбати про легенький фуршетний стіл. Тим більше, що всі вони вже зголодніли, тож канапка їм не завадить.
        Якщо дозволяє час та погода, а також фотограф погоджується працювати після початку застілля, на прогулянку можна поїхати після першого танцю. Тоді гостям вже не до вас: вони ситі, ледь схмілілі і танцюють польку. Ось тільки може образитися двоюрідна сестра троюрідного батькового брата, яка проспала початок забави, прибігла привітати молодят, а їх десь нема. Порада батькам: не телефонуйте зразу молодим і не псуйте їм настрою – від цього вони раніше не приїдуть, а гості, що прибули із запізненням можуть і почекати. Пасадіть краще їх за стіл та добре нагодуйте.

 

Зустріч молодих біля бенкетного залу.

 

        Ну ось, нарешті, позаду опинився шалений марафон благословінь, переїздів, викупів молодої, громадських та церковних церемоній укладення шлюбу, фото та відео сесій у таких куточках міста, де молодята взагалі ніколи не були. Молодята навчилися синхронно і з посмішками кланятися та, засмикані настановами та цінними вказівками всієї родини та викриками фотографа з відеооператором, на чолі весільної процесії рухаються в напрямку проведення весільного застілля.  А там батьки уже готують їм святкову зустріч.
        Одразу виникає перше запитання. Де зустрічати молодят? В різних регіонах та в різний час їх зустрічали по-різному. На сьогоднішній день їх можна зустрічати і на вулиці перед рестораном, і в залі ближче до музикантів.

 

Зустрічаємо молодих на вулиці:

        цей варіант кращий для традиційних українських весіль. Перед входом до весільної зали шикуються всі батьки, мами та старости. Батьки тримають в руках пляшку шампанського, 2-6 бокалів (якщо 2 – то тільки для молодих, якщо 6 – то ще й для всіх батьків.). В деяких регіонах молодих зустрічають горілкою. Мами тримають на рушнику хліб зі сіллю, по обидва боки поважні старости тримають короваї. Є, звичайно, й регіональні особливості, як, наприклад, молодих зустрічають тільки мами; кожна мама тримає по хлібу з сіллю. Молоді підходять і тричі їм кланяються. Часом прийнято щоб молодий ніс молоду від машини на руках і ставив на овече руно (символ достатку) перед батьками (Червоноградщина). Після того, як молодята тричі вклонилися батькам, хтось із батьків відкриває пляшку шампанського наповнює келихи і подає молодим та батькам. Мами і тати по черзі вітають молодих, стукаються бокалами і п’ють. Молодята трохи залишають у келиху і виливають через плече далі відщипують (відкушують) по кавальчику хліба, макають в сіль і їдять. Якщо обидві мами тримають по хлібині, то молоді відщипують (відкушують) від різних хлібин. В деяких місцевостях прийнято ще й бити бокали після виливання залишків шампанського. Одразу скажу, що звичай це не український, а штучно нав’язаний з Росії за часів радянської влади. Ще, також, зустрічається звичай, коли молодих зустрічають горілкою. В такому випадку вони змушені випити по три чарки горілки практично не закусуючи. Після цього проходять до весільної зали.
        Окремо хочеться виділити звичай, коли молодих зустрічаю на порозі і перед ними символічно закривають двері. Починається переспівування між дружками з дружбами та між батьками та родиною через двері. Після кількахвилинного переспівування, молодят пускають до залу. На порозі неодмінно має бути овече руно, на яке мають наступити молоді.
          Зустрічаються випадки коли мами під час зустрічі молодих мають накинуте на плечі овече руно, а коли молодята проходять до залу – це руно кидається їм під ноги, щоб вони на нього наступили.
        Отже, зустріч молодих на вулиці є традиційною, але має й свої недоліки. Якщо музиканти грають тільки на синтезаторах – музичного оформлення на вулиці не буде. Другим моментом є непередбачуваність погоди. Якщо піде дощ чи сніг, якщо буде спека чи холод – гостей доведеться тримати на вулиці, а це позитивно не вплине на настрій гостей.

 

Зустрічаємо молодих в приміщенні.

        Цей варіант зустрічі більш схиляється до європейського. Ближче біля музикантів, де є більше місця і ближче до входу ставиться столик. На цьому столику стоїть пляшка шампанського (горілки), стоять бокали (2 чи 6 штук, читай вище), знову ж таки може бути хліб зі сіллю, коровай, чи просто щось солодке. Може також на цьому столі бути іконка. За столиком за батьками може бути гарненька біла арка з квітів і стрічок. Церемонія зустрічі нічим принципово не відрізняються від „вуличної”, але має певні позитивні сторони: гості не чекають на вулиці, музиканти завжди загра

Весілля, сценарій весілля — Українські традиції

Повний сценарій весілля 

Часто трапляється, що наречені та батьки в передвесільних клопотах геть-чисто забувають розпитати в бувалих як правильно організувати урочисту частину весільної забави. Особливо часто це трапляється, коли батьки видають заміж чи женять першого сина чи дочку. В цьому пораднику ми намагатимемось допомогти вам розібратися із весільними звичаями та традиціями і дати найголовніші, на наш погляд поради, перевірені досвідом.
        Кожна наречена мріє, щоб на весіллі була хороша погода. Щоб задобрити небесну канцелярію, здавна радять шанобливо ставитися до домашніх улюбленців, особливо котів. На Радехівщині є навіть звичай, що в передвесільний тиждень молода кланяється всім котам, яких тільки зустріне. Але навіть, якщо ви не переносите на дух котів, у вас є ще один шанс: в ніч перед весіллям поставте своє весільне взуття на підвіконня носками на двір. Кажуть, допомагає.

Можливо Вас зацікавить:

 

Благословення в хаті молодого.

 

        Перед виходом з батьківської хати наречений просить благословення. В основному благословляють тільки батьки, хоча в деяких районах Львівщини молодий кланяється також сестрам братам, дідусям з бабцями, а то й сусідам. Є дуже багато різновидів поклону, однак найчастіше молодий кланяється тільки батькам, які стоять чи сидять з іконою або хлібом – залежно від регіону та традиції в родині. Наречений, вклонившись та попросивши благословення цілує спочатку ікону чи хліб, а потім батьків і так тричі. Спочатку молодий просить благословення в батька, а потім в матері. Якщо крім батьків благословляють інші родичі, то вклонившись матері наречений кланяється дідам, бабцям, братам, сестрам, а тоді вже дальшій родині. Батьки ж благословивши словами роблять іконою чи хлібом символ хреста.
        Після благословення свашки (обов’язково незаміжні дівчата) виводять молодого на вулицю. Свашок є дві і саме вони супроводжують нареченого до брами молодої. В Радехівському районі є ще й сватки, які супроводжують молоду, коли вона виходить назустріч молодому, але зазвичай молода виходить з дружками. На подвір’ї чи перед під’їздом мама нареченого окроплює свяченою водою кропилом, зробленим з мирти спочатку нареченого, потім гостей та машини, в яких молодий та весь його почт поїде викуповувати молоду. Кроплячи, мама обходить всю весільну громаду тричі за рухом сонця. Після цього свячену воду, що лишилася лють молодому під ноги. Дуже рідко нею виливають доріжку до брами чи авто. Тарілку, в якій була свячена вода, розбивають об поріг. Тоді попереду машина молодого зі свашками, а за ними і весь супровід їдуть до молодої. Дружби, в основному їдуть в машині зі старостою, старостиною та короваєм, оскільки саме вони стануть основними представниками молодого в торгах за наречену.

 

“Брама”, “рогачка”, “шлябант”.

 

        Так, в основному називають процес викупу нареченої. Назва походить від того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є запрошеними на весілля. Хоча дуже часто в цьому дійстві беруть участь і брати та родичі молодої і запрошена молодь. Колись з боку нареченої були тільки хлопці, які й намагалися не відпустити дівчину, але тепер цей обряд чисто символічний. До речі про суму викупу та інші особливості варто поговорити заздалегідь, щоб жартівливе дійство не переросло в справжні образи, а то й бійку. Бувалі кажуть, що траплялося й таке, що через непорозуміння на брамі зривалося весілля. Отже, варто знати, наскільки сприйматимуться ваші жарти.  Дуже важливо вчасно відчути, щоб не перегнути палку. На Волині є звичай, який часто використовують і у Львові. Якщо будь-хто привітався за руку з протилежних сторін – торг вирішено і браму забирають. Отож, якщо ви стоїте з боку молодої, а по той бік стола ваш кращий друг, з яким ви вчора пили на парубочому вечорі, — не поспішайте до палких привітів, бо за молоду можете не взяти ні пляшки. Тоді варто ховатися подалі від розлючених запорожців. Часто на брамі замість горілки можуть подати воду. Тому вміст кожної пляшку, як би надійно закритою вона не виглядала варто не лише понюхати, а й скуштувати.
        Традиційно в Україні грошової одиницею для викупу молодої була горілка, хоча в деяких районах просять ще й гроші, але це запозичений звичай і появився лише з радянською окупацією. Зазвичай ставлять по пляшці горілки на кожен край стола і пляшку посередині. Кількість може бути збільшена, тому в багажнику варто мати принаймні ящик горілки. Також варто запастися на той випадок, якщо поставлять ще браму десь посередині чи напочатку вулиці. Таке трапляється вкрай рідко, але буває.
        Молодий в торгах участі не бере. З його боку торгуються дружби та старости, а допомагає вся решта громада. Процес торгу супроводжується куштуванням горілки з обох боків. Традиційно спочатку куштують з пляшки, що була на столі, тобто з молодої сторони. Потім дружба приносить кілька пляшок горілки, з одної з яких й беруть пробу. Кожна сторона намагається якомога легше сприйняти міцний напій опонента, аби показати, що градус слабенький. При цьому часто не закусують (мовляв, нема після чого). Інколи для того, щоб показати, що горілка справді не розбавлена, дружби наливають дегустатору молодої в склянку, а собі в келих-наперсток. Коли ж опоненти кажуть, що це не чесно, дружби відповідають, що домовлялися скуштувати по келиху горілки, а ось по якому ніхто не говорив, а від налитого на брамі відмовлятися не можна.
        Часто з боку молодої виводять підставну молоду чи “молодуху”. Основним її атрибутом є величезний живіт з подушки та лялька на руках. Дуже часто в молодух перевдягають чоловіків. Так веселіше. Цей обряд походить з тих часів, коли наречену реально викуповували, а молодята часто-густо й не зналися, особливо, якщо одружувалися з розрахунку. Вважають, що молодому в ті часи справді могли підсунути, наприклад, не надто вродливу старшу сестру нареченої, яка засиділася в дівках.
        Коли вже нарешті сторони домовляються і забирають з-посеред дороги стіл, виходить молода. Тут теж відбувається своєрідний торг: хто до кого ближче підійде. Наречений намагається виманити майбутню дружину за браму, а наречена навпаки – притягнути нареченого якомога ближче до двору чи під’їзду. Хто кого більше переманить на свій бік – той і керуватиме в сім’ї. Нарешті, коли вже молодята на відстані кількох кроків, наречена спочатку тричі кланяється молодому, а потім він – їй. Молода причіпляє майбутньому чоловікові ще на ліву сторону бутоньєрку.

 

Поклін в хаті молодої.

 

        Після брами молода запрошує всіх до хати. Бажано, щоб не було тісно, до хати йти тільки батькам, старостам, дружбам та най-найближчим родичам молодого. В хаті молодята просять тричі благословення в обох батьків та родичів. Тут вже кланяються усім присутнім. Батькам та найближчим по три рази, всім решту можна й по разу, оскільки це дуже втомлює, особливо в спеку. Молодята просять благословення порізно. Після цього обряду молоді виходять в двір чи біля під’їзду. Тепер вже мама молодої теж окроплює молодят та гостей свяченою водою, а батько посипає цукерками, перемішаними з зерном та копійками. При цьому наречені стоять поокремо: він – з дружками, вона – з дружбами. Виходячи з подвір’я, молодята тричі кланяються гостям та сусідам. При цьому варто врахувати, щоб присутні стояли перед молодятами. Якщо ж вони розташувалися, наприклад півколом, доцільно вклонитися лівому, правому крилу та посередині. До шлюбу молодята теж їдуть порізно. Спочатку йдуть старости з хлібом, за ними наречена з дружбами, далі наречений з дружками, а потім всі гості.

 

Реєстрація шлюбу.

 

        На реєстрацію варто приїхати  заздалегідь на хвилин 10-15, щоб не пропустити своєї черги, бо потім доведеться чекати. Особливо це втомлює в липні-серпні, коли найбільше весіль та інколи молодятам доводиться по півгодини стояти просто неба під палючим сонцем. З макіяжу молодої, буває, залишаються лише кольорові розводи, особливо, якщо вона захоче (і таке бувало) стерти рукою піт. В РАЦС потрібно взяти бокал (один на двох) та пляшку шампанського. Не варто брати дороге чи особливе шампанське, оскільки нема гарантії, що саме з вашої пляшки вам наллють – черга ж рухається шаленим темпом і пляшки ніхто не підписує. Також не забудьте взяти обручки та весільний рушник. При собі варто мати принаймні сто гривень на різні додаткові витрати. Сама процедура цивільного шлюбу триває близько семи хвилин – і ви вже виходите з іншого боку зі свіжими печатками в паспортах та новим документом – одним на двох. Робите знимку на пам’ять, випускаєте голубів, якщо не пошкодуєте 20 гривень. Тепер ви офіційно чоловік та дружина. Однак за традицією до церкви молодята ще їдуть в різних машинах.
        Вінчання. Щодо черг, — тут простіше, оскільки церков багато, а РАЦС – один. Проте, якщо ви вирішили обвінчатися в якійсь із найбільших центральних церков – то теж, можливо, доведеться почекати, оскільки церковний шлюб триває як мінімум 20 хвилин. Але радимо таки обирати невеличку церковцю десь на околиці. Там хоч і шику не стільки, зате черг нема і сама церемонія шлюбу відбувається набагато душевніше, оскільки ви в священика не одні з…, а можливо, й єдині в цей день. Однак захоплюватися тривалим шлюбом теж не варто, особливо в гярячу пору, оскільки бували неодноразові випадки, що наречена мліла. Тому ще перед вінчанням домовтеся з священником скільки триватиме церемонія. З церкви молодята виходять вже разом. Наречена перечіпляє бутоньєрку своєму законному чоловікові на правий бік. Ось тепер він вже серйозний одружений чоловік – табу, але й нова спокуса дівчат. Потім молодята з’їдають одну цукерку на двох і кидають солодощі гостям на потіху дітям та бабцям, які теж намагаються спіймати цукерку.

 

Прогулянка.

 

        З часу використання на весіллях найманих фото-відеоопраторів, традиційно після вінчання молодята йдуть на прогулянку. Для одних – це найцікавіша частина весілля, для інших – найвиснажливіша. Традиційно прогулянка з фотосесією найбільше до вподоби нареченій. Коли ж іще відчуєш себе в центрі уваги, а майже кожна дівчина мріє, щоб за нею стежив об’єктив фото- чи відеокамери. Традиційно гуляти молодята ходять у Стрийський парк, Шевченківський гай чи центр, хоча найвибагливіші та нешаблонні пари, знаходять у Львові і спокійніші місцини. Там, принаймні, в об’єктив фото- чи відеокамери потрапить одна молода, а не ще декілька на фоні зі своїми почтами. Пошуками таких місцин молодятам варто заздалегідь та обов’язково обумовити це з оператором та фотографом. Можливо, й вони вам щось порадять.
        Нарешті вимучені, голодні, але щасливі молодята добираються до автівок і весільний кортеж прямує до залу, де вже чекають батьки, гості та накриті столи. До слова, не радимо брати на прогулянку гостей. Участь в зйомках беруть молодята з дружбами та дружками. Всі решта будуть не задіяні, а тільки затягатимуть час, шукаючи один одного в натовпі і довго збираючись в автобусі перед від’їздом. Гостей варто відправити в зал, а групові фото слід зробити ще біля РАЦСу чи церкви. Для того, щоб гості там не сумували, варто подбати про легенький фуршетний стіл. Тим більше, що всі вони вже зголодніли, тож канапка їм не завадить.
        Якщо дозволяє час та погода, а також фотограф погоджується працювати після початку застілля, на прогулянку можна поїхати після першого танцю. Тоді гостям вже не до вас: вони ситі, ледь схмілілі і танцюють польку. Ось тільки може образитися двоюрідна сестра троюрідного батькового брата, яка проспала початок забави, прибігла привітати молодят, а їх десь нема. Порада батькам: не телефонуйте зразу молодим і не псуйте їм настрою – від цього вони раніше не приїдуть, а гості, що прибули із запізненням можуть і почекати. Пасадіть краще їх за стіл та добре нагодуйте.

 

Зустріч молодих біля бенкетного залу.

 

        Ну ось, нарешті, позаду опинився шалений марафон благословінь, переїздів, викупів молодої, громадських та церковних церемоній укладення шлюбу, фото та відео сесій у таких куточках міста, де молодята взагалі ніколи не були. Молодята навчилися синхронно і з посмішками кланятися та, засмикані настановами та цінними вказівками всієї родини та викриками фотографа з відеооператором, на чолі весільної процесії рухаються в напрямку проведення весільного застілля.  А там батьки уже готують їм святкову зустріч.
        Одразу виникає перше запитання. Де зустрічати молодят? В різних регіонах та в різний час їх зустрічали по-різному. На сьогоднішній день їх можна зустрічати і на вулиці перед рестораном, і в залі ближче до музикантів.

 

Зустрічаємо молодих на вулиці:

        цей варіант кращий для традиційних українських весіль. Перед входом до весільної зали шикуються всі батьки, мами та старости. Батьки тримають в руках пляшку шампанського, 2-6 бокалів (якщо 2 – то тільки для молодих, якщо 6 – то ще й для всіх батьків.). В деяких регіонах молодих зустрічають горілкою. Мами тримають на рушнику хліб зі сіллю, по обидва боки поважні старости тримають короваї. Є, звичайно, й регіональні особливості, як, наприклад, молодих зустрічають тільки мами; кожна мама тримає по хлібу з сіллю. Молоді підходять і тричі їм кланяються. Часом прийнято щоб молодий ніс молоду від машини на руках і ставив на овече руно (символ достатку) перед батьками (Червоноградщина). Після того, як молодята тричі вклонилися батькам, хтось із батьків відкриває пляшку шампанського наповнює келихи і подає молодим та батькам. Мами і тати по черзі вітають молодих, стукаються бокалами і п’ють. Молодята трохи залишають у келиху і виливають через плече далі відщипують (відкушують) по кавальчику хліба, макають в сіль і їдять. Якщо обидві мами тримають по хлібині, то молоді відщипують (відкушують) від різних хлібин. В деяких місцевостях прийнято ще й бити бокали після виливання залишків шампанського. Одразу скажу, що звичай це не український, а штучно нав’язаний з Росії за часів радянської влади. Ще, також, зустрічається звичай, коли молодих зустрічають горілкою. В такому випадку вони змушені випити по три чарки горілки практично не закусуючи. Після цього проходять до весільної зали.
        Окремо хочеться виділити звичай, коли молодих зустрічаю на порозі і перед ними символічно закривають двері. Починається переспівування між дружками з дружбами та між батьками та родиною через двері. Після кількахвилинного переспівування, молодят пускають до залу. На порозі неодмінно має бути овече руно, на яке мають наступити молоді.
          Зустрічаються випадки коли мами під час зустрічі молодих мають накинуте на плечі овече руно, а коли молодята проходять до залу – це руно кидається їм під ноги, щоб вони на нього наступили.
        Отже, зустріч молодих на вулиці є традиційною, але має й свої недоліки. Якщо музиканти грають тільки на синтезаторах – музичного оформлення на вулиці не буде. Другим моментом є непередбачуваність погоди. Якщо піде дощ чи сніг, якщо буде спека чи холод – гостей доведеться тримати на вулиці, а це позитивно не вплине на настрій гостей.

 

Зустрічаємо молодих в приміщенні.

        Цей варіант зустрічі більш схиляється до європейського. Ближче біля музикантів, де є більше місця і ближче до входу ставиться столик. На цьому столику стоїть пляшка шампанського (горілки), стоять бокали (2 чи 6 штук, читай вище), знову ж таки може бути хліб зі сіллю, коровай, чи просто щось солодке. Може також на цьому столі бути іконка. За столиком за батьками може бути гарненька біла арка з квітів і стрічок. Церемонія зустрічі нічим принципово не відрізняються від „вуличної”, але має певні позитивні сторони: гості не чекають на вулиці, музиканти завжди заграють марш для молодят, батькам для привітання можна дати радіомікрофон і їх слова почують всі.
        Тут перераховані далеко не всі звичаї зустрічі молодих, до цього ми навіть не прагнули. Бо звичаїв є та звичаєвих відмінностей є настільки багато, що описати їх всі практично не реально. Тут відображені основні моменти, які присутні у більшості випадків.
        Окрім цього, беручи до уваги, що молодята не виросли на одній вулиці – можна сміливо говорити, що ці звичаї в їх родинах відрізняються, тому дуже часто поєднання елементи звичаїв з обох родин є нормальною практикою.

 

Вітання молодих (Даровання, перепій).

 

        Після церемонії зустрічі батьками наступає момент, коли молодят можуть привітати і всі гості. Якщо зустріч відбувалася на вулиці – молодят потрібно завести до залу, де вже стоїть спеціально відведений для цього столик. Якщо зустріч відбувалася всередині приміщення – молоді займають місця батьків за столиком, за яким ті їх зустрічали. Зрештою, може бути й окремий стіл для вітань, але в такому випадку до непристойності зростає кількість переходів молодих і гостей за ними.
        Колись молодят вітали на їх місцях за весільним столом, але, погодьтеся, тягнутися через стіл, наповнений стравами, для вітального поцілунку, ризикуючи попасти краваткою в салат а полою піджака у весільний торт – не дуже зручно.
        На столі для вітання молодих в більшості випадків присутня або тарілка, накрита серветкою, або широкий і низький кошичок також з серветкою. Сюди дорогі гості будуть складати свої інвестиції у фонд молодої сім`ї.
        Молодята щасливі і втомлені стоять за столиком, або трохи збоку, дружби розташовуються від них по обидва боки. Першими молоду сім`ю за традицією вітають батьки. Як правило, їх подарунок найбільш значущий. Далі в привітальну колону шикуються всі гості. В деяких регіонах дотримуються жорсткої субординації у почерговості вітань: батьки, бабусі з дідусями, брати і сестри, хрещені батьки і так далі.
        Музики грають марші, один дружба забирає в нареченої вже подаровані квіти і кладе їх у вази, або віддає офіціантові. Другому дружбі наречений передає коробки і пакунки з речовими подарунками. Дружки в цей час вішають бутоньєрки гостям, котрі вже привітали молодят. Чемні гості за це дають їм трохи грошей. Але це ще не всі видатки гостей. Порядні гості завжди підійдуть до музикантів, привітаються за руку, подякують за марш і залишать грошей. Цей звичай поширений на всій території України.
         цього моменту починається активна робота весільних Старостів. Їх, як правило, буває двоє на весіллі. Один з боку родини молодого, другий – з родини молодої. Вони повинні провести гостей до столу і правильно їх посадити. За звичай гості нареченого сидять напроти нареченого, гості нареченої – напроти нареченої. Окрім цього, Старости повинні дуже добре знати своїх гостей і посадити їх так, щоб всі гості були хоч трохи між собою знайомі.
        Коли всі гості вже зайняли свої місця за святковим весільним столом – настає черга молодят. На традиційному українському весіллі мами молодят перев’язують їм руки вишитим рушником і заводять їх до столу. В більш сучасних інтерпретаціях молодята самі заходять до залу на свої місця. В українських традиційних варіантах музичним супроводом походу молодят на свої місця слугує козацький марш. В осучасненому варіанті це може бути марш Мендельсона, або будь-яка інша музика на вибір молодят.
        Окремо хочу розповісти про європейські тенденції на українському весіллі. Все більше молодят останнім часом використовують струнні квартети для моменту вітання. Зазвичай молодята розташовуються чи в невеликій альтанці (якщо на вулиці) чи під квітковою аркою, десь поруч знаходиться струнний квартет (секстет, октет, квінтет, оркестр), який виконує в переважній більшості класичні речі. Гості вітають молодят, дружки не вішають бутоньєрки, а просто мило посміхаються, старости не розсаджують госте – їх просто нема, кожне місце за столом підписане. Зрештою, європейські тенденції тільки починають інтегруватися в українські весілля, тому говорити про чітко вибудуваний звичаєвий сценарій ще рано.

 

Початок весілля.

 

        Попри все розмаїття весільних звичаїв, початок застольної частини завжди однаковий. Всюди і завжди вона розпочинається з молитви за здоров’я молодят. Це стосується і традиційних українських весіль, і сучасних українських весіль і, навіть, модернових весіль з європейськими елементами.
       Хто має промовляти молитву? Дуже хорошою прикметою є присутність на весіллі священика.  Звичайно в такому випадку молитву промовляє він. Якщо священика на весіллі не має, тоді цей почесний обов’язок виконують Старости. Вони обоє виходять перед весільну громаду і старший з них промовляє молитву.
        Часом, коли на весіллі Старост немає, молитву  може промовляти найповажніший чоловік в родині. Жінка молитву зазвичай не промовляє. Це пов’язано з тим, що чоловік асоціюється зі священиком.
        Почесне право першого тосту на весіллі має мама нареченої. Цей звичай бере початок в  ті часи, коли дівчина завжди йшла за невістку в хату молодого. І перший тост говорила її мама віддаючи свою кровиночку з хати.
        Наступними йдуть тости мами нареченого, батька нареченої та батька нареченого. За звичай впродовж весілля свої вітання-тости говорять найближчі родичі, як то: бабусі і дідусі, хрещені мами та батьки та ін.

 

Перший танець молодого подружжя.

 

        Переходом між першим застілля та танцями слугує перший танець молодого подружжя. Згідно традицій минулого століття – це має обов’язково бути вальс. Але, як показує практика, сучасні молодята просто не вміють його танцювати. Тому краще не мучити себе і вибрати хорошу повільну мелодію, яка близька обом молодятам. Ще одним варіантом вирішення цієї ситуації є постановочний танець. Зараз є достатня кількість хореографів, які за кілька занять можуть поставити нескладний, але ефектний танець.
        Перед початком танцю дружки прикрашають танцювальний майданчик створюючи образ серця чи то зі свічок, чи то з пелюсток троянд, чи в будь-який інший спосіб. Молодята заходять у середину цього серця і там танцюють. Всі весільні гості створюють велике коло навколо серця з молодим подружжям і, тримаючись за руки, танцюють. Це коло має символізувати родинне коло, єднання двох родин в одну велику, максимальну підтримку всієї родини для молодої сім`ї.
        Після танцю молодятам традиційно кричать: «Гірко!!!». Вони цілуються, а всі гості готуються до активної танцювальної програми.

 

Весільний коровай.

 

        Коровай, як неодмінний атрибут весілля, присутній завжди. Але тільки в кількох місцевостях залишилася традиція його розрізання. Кілька слів про те, як ця традиція виглядає.
        Короваї на весілля, як правило, два. Один випікається в родині молодого, другий – в родині молодої. Наприкінці третього застілля обидві мами (свахи) разом з дружбами починають різати коровай і роздавати гостям. Виглядає це так: один дружба роздає родині молодого, другий – родині молодої. Інколи дружби ще й разом виносять на підносі коровай і співають спеціальну переспівку. Кому роздавати – підказують мами. Дружба говорить приблизно такий текст: «З під зеленого дуба, де барвінок в’ється, від молодого та молодої коровай шлеться. Десь тут має бути стрийко з Канади з родиною. Гоп, гоп, гоп. Музиканти сто літ!» В одній руці він несе кавалок короваю, а в другій тримає імпровізований дзвіночок. Музиканти виконують щось пафосне.

 

Знімання вельона, або кидання весільного букета.

 

              На сьогоднішній день для завершення основної частини весільної забави практично на рівних використовують дві традиції. Це церемонія знімання вельона (розчіпчення, зав’язування) – український традиційний весільний звичай, і церемонія кидання весільного букета і підв’язки молодої – європейський звичай.

 

 

Знімання вельона.

        Музиканти виконують пісню «Горіла сосна». По центру танцювального майданчика ставиться стільчик. В деяких регіонах на нього кладуть подушку. На цей стільчик сідає наречений, наречена – йому на коліна. Всі незаміжні дівчата виходять наперед і стають в коло. Свекруха з дружками підходить до нареченої і, з допомогою дружок, знімає вельон. Після цього дістає хустину і пробує пов’язати її на голову нареченої. Остання три рази не дається. Після чого свекруха або дарує нареченій подарунок (зазвичай щось з ювелірних прикрас), або кланяється вже майже невістці. Далі пов’язує хустину молодій на голову, та вже не пручається. Це символізує зміну статусу молодої з дівчини на молоду господиню. З зав’язаною хустиною молода піднімається з колін молодого, кланяється свекрусі, цілує її і робить з нею кілька символічних танцювальних па тримаючи свій вельон на плечі свекрухи. Існує також звичай, коли наречена в цей момент дарує подарунки родині нареченого. Перетанцювавши зі свекрухою, молода знову кланяється їй, цілує і дарує подарунок. Далі підходить до свекра, кланяється йому, цілує його і робить з ним кілька символічних танцювальних па тримаючи свій вельон на плечі свекра. Перетанцювавши зі свекром, молода знову кланяється йому, цілує і дарує подарунок. Ця процедура повторяється зі всіма братами та сестрами, бабусями та дідусями нареченого. Тільки, якщо в нареченого є молода незаміжня сестра – їй вельон одягається на голову. А якщо в нареченої є незаміжня сестра – наступною до танцю запрошується саме вона. Вельон, відповідно, одягається на голову. Далі наречена перетанцьовує з першою дружкою, другою дружкою і всіма незаміжніми дівчатами. Запрошуючи дівчину до танцю необхідно гарно поклонитись, поцілувати, одягнути вельон на голову, зробити кілька танцювальних па, знову поклонитись, зняти вельон і знову поцілувати. Перетанцьовувати потрібно зі всіма незаміжніми дівчатами навіть найменшого віку (навіть з дошкільнятами). Часом зустрічається звичай, згідно з яким наречена, після незаміжніх дівчат, перетанцьовує також з неодруженими хлопцями.
        Також в деяких місцевостях наречений сам знімає вельон з нареченої і, за кожну витягнуту з волосся гренадлю, або міцно цілує наречену, або кладе велику грошову купюру.
        Коли молода перетанцювала зі всіма дівчатами, вона складає в кілька разів вельон і, високо тримаючи його в руці, закриває очі, крутиться на місці, та кидає навмання дівчатам. Вважається, що хто з дівчат його зловить, той найближчим часом вийде заміж.
        В осучасненому варіанті цього звичаю нареченій знімають вельон, але кидає вона весільний букет. На такий випадок краще приготувати, максимально наближену до весільного букета, копію. Справа в тому, що оригінальний весільний букет має тверду і важку пластикову ручку, яка при невдалому кидку, може заподіяти серйозну травму.

 

Коли знімати вельон?

        Згідно давніх весільних звичаїв наречена має перейти в нову добу вже без вельона, тобто до 00.00. Але, насправді, цього звичаю майже не дотримуються. Час для знімання вельона треба вибирати на весіллі. Коли гості починають активно розбігатися додому, або, якщо їх привезли автобусом з іншого місця, сплять на столах, треба швиденько починати церемонію знімання вельона. В іншому випадку ризикуєте це зробити для 5-10 людей, котрі героїчно дочекаються цього моменту.
        І, звичайно, це дійство відбувається не раніше, аніж гості вийдуть з-за третього заходу за стіл.

 

 

Кидання весільного букета та підв’язки молодої.

        Західна весільна мода активно пускає своє коріння і в обрядову частину українського весілля. Все частіше та частіше можна побачити церемонію кидання весільного букета та підв’язки молодої. Виглядає це приблизно так: всі незаміжні дівчата стають під одну стіну в одну чи дві лінії. Молода, стоячи спиною до них, закриває очі і кидає їм через плече свій весільний букет. Завдання дівчат схопити його. Хто його схопить – той незабаром вийде заміж.
        Після цього в коло стають всі неодружені хлопці. Молодий сідає в центрі цього кола на стільчик. Молода танцює еротичний танець, ставить ногу на стільчик молодому між ноги і високо піднімає весільне плаття. Молодий зубами знімає з ноги підв’язку і кидає навмання нежонатим хлопцям. Хто з них зловив – той незабаром одружиться.

 

 

Коли кидати весільний букет?

        Весілля за європейськими звичаями, як правило, довго не триває. Тому момент кидання весільного букету підв’язки молодої визначається відповідно до сценарію весілля. Звичайно ближче до завершення весілля. Якщо використовується змішаний варіант українського весілля з елементами європейських традицій, тоді і букет і підв’язка займають час, коли мав би зніматися вельон.
           Наступна частина весілля теж має свої варіанти: український класичний  та європейський.
       На традиційному українському весіллі після того, як молода кинула вельон, вся весільна громада разом співає „многая літа” молодим, батькам молодих, бабусям і дідусям, братам і сестрам, дружбам і дружкам, старостам і старостінам, всім гостям, які прийшли на весілля, весільним господиням і поварам, музикантам, фото та відооператору, словом всім, хто долучився до весілля. Після цього або танцюється родинний танець, або батьки та молоді запрошують гостей до столу випити „на коня”. Весілля на цьому може не закінчуватися. Активної подачі страв за столом вже не буде, але годину-дві ще можна потанцювати.
        На весіллі з яскраво вираженими європейськими обрядовими елементами, після кидання весільного букету та підв’язки нареченої, гості та молодята танцюють спільний танець в колі. Після чого активної танцювальної програми вже немає – під легку фонову музику гості розходяться додому.

 

Розрізання весільного торта.

 

       Після знімання вельона і зав’язування молодій хустини, часто відбувається розрізання весільного торта. Молодята, тримаючись за руки, разом беруть ніж, відрізають з торта першу скибку і кладуть її на блюдце. Це символізує їх першу спільну роботу, як молодої сім`ї. Тримаючи це блюдце в руках, маленькими ложечками годують один одного цією скибкою торта. Це має символізувати, що віднині вони один одному будуть дарувати тільки солодкі хвилини.
        Після цього торт розрізається і ним частуються всі гості.

 

Організовуєте весілля у Львові? Рекомендуємо весільний каталог Girko.net

Джерело: www.tamada.lviv.ua 

• < Попередня
• Наступна >

Срібне весілля. Сценарій весілля

Цікавий, романтичний і урочистий сценарій проведення срібного весілля.

Сценарій проведення срібної весілля «Незгасимий багаття»

Срібне весілля-банкет

Для оформлення святкового залу можна використовувати кульки, гілки з паперу, великі серця або цифри «25» з штучних квітів — все це покривається фарбою сріблястого кольору з балончика. А якщо збереглися якісь атрибути з дня весілля винуватців торжества, наприклад, мальовані плакати, то їх також добре використовувати в оформленні. З таких плакатів і збільшених чорно-білих фотографій того часу вийде цікавий колаж на стіну.

Не тільки красиво, але і символічно буде виглядати на срібній «нареченій» сукня сріблястого кольору.

Після двадцяти п’яти років сімейного життя непогано освіжити в пам’яті враження далекого дня одруження. Для цього «наречений» знову викуповує «наречену». Розплачуватися він повинен «срібними» монетами (треба приготувати багато дрібниці).

Тамада починає свято з викупу нареченої. Дуже добре, якщо знову присутній свідок нареченого.

Тамада:

Хто стукає у двері до мене

На срібному коні?

Що за пане-пане

До нас був не один?

Може, просто заблукав

Іль з шляху-дороги збився?

Іль приїхав мій пане

За нареченою молодий?

Чоловік відповідає, навіщо він прийшов.

Тамада:

За нареченою? Ось так диво!

Чинити так негарно:

Ви — одружене особа,

На руці у вас кільце!

Чоловік пояснює, що одружений саме на цій «нареченій».

Тамада:

Ах, яка нестиковка!

Обдурити вирішили спритно?

Без перевірки, пан,

Ми її не віддамо!

Скільки років вже вона

Вам улюблена дружина?

Чоловік відповідає: «Двадцять п’ять».

Тамада (гостям):

Я дивлюся сударя

Та не збагну:

Для чого — зрозуміє не кожен —

На одній одружитися двічі?!

Що за дивна причина,

Відповідайте як чоловік!

Чоловік каже, що любить цю жінку.

Тамада:

Цей привід всім хороший!

Але наречену не знайдеш:

Добре захована,

З очей людських захована!

Якщо добродію сміливий і чесний,

Він сподобається нареченій,

Забере її додому

І закотить бенкет горою!

…Двадцять п’ять років, звичайно, дуже чималий термін. Але одного кохання тут недостатньо! Пройшли роки, і чоловік міг вже й забути, що значить бути ідеальним чоловіком.

Тому він направляється на строкову переатестацію і повинен здати іспити! Тільки тоді чоловік буде допущений до подальшого сімейного життя.

На підлозі наклеєні «сліди» срібної фольги. Пройшовши кожен етап викупу, чоловік просувається вперед на наступний слід.

Тамада: Отже, перший іспит — математика. Вам належить вирішити дуже прості задачки, вони на увагу і пам’ять. Шпаргалками не користуватися, підказки не слухати!

Всі відповіді попередньо впізнаються у дружини.

Весілля співала й танцювала,

«Запалювала» і гуляла,

Веселила всіх гостей…

Скільки їх було на ній?

(Чоловік повинен згадати кількість гостей на весіллі.)

Це було питання простіше,

Далі буде складніше!

Скільки років улюбленої тещі?

Відповідайте, та швидше!

(Щоб не потрапити в халепу, треба попередньо з’ясувати, чи жива теща.)

Дві задачки Ви вирішили,

Третя складна втричі:

Скільки шуб Ви подарували

Дорогий своїй дружині?

 

Перед обраницею блесните

Ерудицією своєї:

Без запинки назвіть

Дні народження дітей!

(Якщо є діти.)

 

А останню задачку

Не вирішити ніколи!

Скільки разів ви цілувалися

За спільні року?

(Тут відповідь може бути будь — яким-мільйон, мільярд тощо) Якщо чоловік десь відповів неправильно, відкуповується «сріблом».

Тамада запитує гостей, якої оцінки гідний «наречений», після чого він просувається на крок вперед.

Тамада: Це був дуже легкий іспит, і ви, звичайно, впоралися з ним жартома! Але не розслабляйтеся, складності попереду. Наступний іспит — географія!

Дружину показують збільшені фотографії різних подій з життя родини, найбільш цікавих: поїздок, зустрічей і т. д. Він повинен правильно назвати місто (село, селище), у якому відбулося зображене на фотографії подія.

Тамада: Географія здана, далі у нас за розкладом іноземну мову! Ви казали нам, що любите свою дружину. А тепер скажіть те ж саме на інших мовах!

Чоловік зізнається в любові на тих мовах, які знає.

Тамада: З іноземної мови ви підготувалися теж непогано. Наступний предмет — ботаніка!

1. Які квіти у вашої дружини найулюбленіші?

2. З яких квітів був складений її весільний букет?

3. Що ваша дружина вирощує на підвіконні?

4. Її улюблений фрукт?

Тамада: З ботаніки теж залік! Тепер перевіримо, як шановний «наречений» навчився за двадцять п’ять років співати серенади для своєї прекрасної дами! Наступний іспит — по співу!

Завдання «нареченого» заспівати уривок з будь-якої пісні про кохання.

Тамада: Співаєте ви дуже добре — видно, тривала практика позначається! А зараз саме час трохи розім’ятися і порухатися. Тому наступним (і останнім) предметом ми здаємо фізкультуру! Але не спокушайтеся, вирішальний іспит, і від нього дуже багато залежить.

Поки «нареченому» зав’язують очі, кілька жінок (у тому числі і выкупаемая дружина) сідають на стільці. Чоловік повинен на дотик з ніг до колін визначити, яка з дам є його дружиною. Можна серед жінок посадити і чоловіка. Якщо вгадав неправильно, відкуповується і вгадує заново після того, як жінки пересядуть в іншому порядку.

Отже, «наречена» пізнана, викуплена, і «наречений» дарує їй букет з двадцяти п’яти троянд.

Звучить марш Мендельсона, гості аплодують парі.

Тамада: Ще раз добрий вечір, друзі! Займайте свої місця за цим рясною столом! До кого сьогодні прикуті всі погляди в цьому залі? Хто в центрі уваги, хто винуватці торжества? Це наші прекрасні срібні молодята! Наші добрий молодець і червона дівиця, лебідь і лебідка, доблесний лицар і його дама серця!

Сріблиться місячне світло,

Зірок у віконці розсип…

Двадцять п’ять чудових років

Промайнули, як птахи.

Тане ранковий світанок,

Випадають роси,

Двадцять п’ять чудових років —

Про кохання сторінки!

 

В кожній букві і рядку

Ніжності хвилинки,

Полум’я у вашому вогнищі

Ніколи не гасне!

Стільки років рука в руці —

Це вам не жарти,

У швидкій життєвої річці

Не потоне щастя!

Звучить уривок з пісні «Двадцять п’ять довгих років» (з репертуару А. Терехова).

Тамада: Наша прекрасна «наречена» викуплена. А що роблять після того, як наречена викуплена? Правильно, ведуть її в ЗАГС і розписуються!

Тамада подає подружжю «свідоцтво про срібному шлюбі». Такий документ можна придбати або ж надрукувати самим, прикрасивши срібною фольгою.

Тамада (дружині): чи Згодні Ви, (ім’я дружини), продовжити ваш шлюб з громадянином (ім’я чоловіка) ще на 25 років?

Дружина відповідає, що згодна.

Тамада (дружину): чи Згодні Ви, (ім’я чоловіка), продовжити ваш шлюб з громадянкою (ім’я дружини) на такий же термін?

Чоловік відповідає, що згоден.

Тамада:

Для укрепленья шлюбних уз

Сьогодні, в день благословенний,

Скріпіть підписом священною

Свій чвертьвіковий союз!

Пара розписується в «свідоцтві».

Тамада заздалегідь уточнює, передбачений у подружжя обмін срібними кільцями згідно з традицією, яка існує на 25-річчя спільного життя. Якщо так, то чоловік і дружина одягають один одному кільця на середній палець, поруч з заручним.

Тамада: І ми оголошуємо вас срібними чоловіком і дружиною! Готуйтеся до наступного переатестації ще через двадцять п’ять років!

Пісня для «срібної» пари на мотив «Пісеньки крокодила Гени» (потрібно роздрукувати побільше примірників і роздати гостям, щоб вони дружно привітали пару).

Срібляться келихи,

У них налито чимало,

А де мало — швидше часткою!

Гості чекають, вірять гості

І розкриті двері

На срібний ваш ювілей!

Приспів:

А я граю

На гармошці,

Наспівую

Про кохання…

Вашій парі

Всім на заздрість

Двадцять п’ять років!

Тамада: Дорогі гості, а тепер прийшов час порадувати срібних молодих подарунками, які ви з любов’ю приготували для них, і сказати їм найважливіші і проникливі слова!

Тамада по черзі надає слово гостям, щоб вони привітали пару і подарували подарунки. В першу чергу вітають діти.

Традиційно на срібне весілля дарують речі зі срібла або мельхіору — це і красиві, і символічні, і корисні подарунки: ювелірні прикраси, столові прилади і посуд, ручки, підноси. Також можна вибрати що-небудь для будинку: годинники, картини, покривала, хороші книги.

Звучить романтична мелодія.

Тамада:

Вашій парі двадцять п’ять!

Як прекрасна ця дата!

Знати, любов тут винна,

Що зуміла вас зв’язати!

 

Міцно-міцно зрослися

За роки душа з душею,

Щастя міцне, велика

Сколотили — не розбити!

 

Шлюб, наповнений теплом,

Заслужили і склали,

Двері для любові відкрили

У свій затишний, щедрий дім!

І я оголошую перший танець срібних молодих!

Тамада виконує пісню «Срібні весілля» (з репертуару Валентини Толкунової), подружжя танцюють.

Потім тамада запрошує гостей в хоровод славити молодих.

Хоровод «Як на срібне весілля» (на мотив народної пісні «Коровай»).

Тамада водить з усіма хоровод навколо «молодих» і заспівує, гості підхоплюють. Тамада показує, які рухи робити, гості повторюють.

Як на срібне весілля

Зібралася та вся сім’я:

Ось такої ширини!

(Руки широко розводяться в сторони.)

Ось такий крутизни!

(Робляться «пальці віялом».)

Ось такої висоти!

(Тамада вказує на самого високого зросту з гостей, всі піднімають руки вгору.)

Ось такий нижины!

(Показує на самого маленького з дітей, всі присідають.)

Як на срібне весілля

Нам поїсти б так ушкварити б,

Молодих би нам обійняти,

Дружно «гірко» прокричати!

Всі кричать молодятам «Гірко!», обіймають їх.

Оголошується танцювальний перерву, так як привітання гостей могли зайняти досить тривалий час.

Тамада (після перерви): Є одне мудре висловлювання про те, що людина — режисер свого життя. Тоді виходить, що якщо дві людини довгі роки разом, то їх життя перетворюється в таке кіно, що голлівудські сценаристи просто позеленіли б від заздрощів! І в мене є для наших срібних молодят один короткий тест. Подивимося, що за кінофільм довжиною в двадцять п’ять років вони зняли!

Тест «Шлюб по-голлівудськи»

1. Ваш шлюб найбільше нагадує:

A. Комедію.

Б. Мелодраму.

B. Кримінальний детектив.

2. Головний герой цієї комедії (або мелодрами, або кримінального детективу):

A. Чоловік.

Б. Дружина.

B. Теща.

3. На кого з кіношних пар ви схожі, як ви вважаєте?

A. Попелюшка і принц.

Б. Скарлетт і Ретт Батлер.

B. Дюймовочка і Кріт.

4. Ваш засіб пересування на знімальному майданчику:

A. Лімузин.

Б. Російська трійка.

B. Ретро-авто.

5. На що йде основна частина бюджету вашого фільму:

A. На зачіски, макіяж і сукні героїні.

Б. На транспортні витрати.

B. На зняття стресу після знімального дня.

Якими б ні були відповіді «молодих», тамада оголошує один результат тесту.

Тамада: На цьому, як кажуть, стоп, знято, дякую всім! Зараз розшифруємо результат цього тесту! Він говорить про те, що ваш шлюб заслуговує премії «Оскар» за кращий сценарій сімейного життя, за кращу режисерську роботу, а також за кращу чоловічу і жіночу роль! (Тамада дарує парі порцелянову статуетку.) Ми впевнені, що побачимо ще не одну серію цього фільму і що у фіналі обов’язково буде хепі-енд!

Звучить уривок з пісні «Які люди в Голівуді» (з репертуару гр. «Комбінація»).

Тамада: У всякого кінофільму є своя глядацька аудиторія.

Давайте перевіримо, чи уважно дивилися ваші двадцять п’ять серій гості-глядачі? Я задам кілька питань, а ви дружно відповідайте!

Питання повинні бути дуже простими, наприклад:

1. Якого числа відбулося весілля наших героїв?

2. Хто народився першим, син чи дочка? (Якщо є діти.)

3. Скільки онуків у подружжя? (Якщо є онуки.)

4. На яку весілля ми зберемося ще через двадцять п’ять років?

Тамада: Чудово! Всі глядачі у нас дуже уважні і добре пам’ятають історію цієї родини!

У кожній сім’ї є свій осередок. За двадцять п’ять років було чимало і дров наламано, і мостів спалено. Але осередок цієї прекрасної сім’ї палає все так само яскраво і жарко, зігріваючи своїм теплом всіх навколо! Давайте разом з вами підкинемо в цей вогонь ще трохи дров. Які дрова потрібні для того, щоб він не згасав?

Гості підказують: любов, ніжність, пристрасть і т. д.

Звучить уривок з пісні «Там для мене горить вогнище» (з репертуару Ігоря Корнелюка).

Сценарії весілля. Сценки для весілля

Як красиво і незвично привітати молодих? Наприклад, використовуючи ці веселі і цікаві сценки — привітання для молодят.

Сценка-поздоровлення № 1 «Любов з раю»

Персонажі: Адам, Єва, Змій-Спокусник (всі ролі можуть для сміху виконувати чоловіки).

Костюми: Адам і Єва в облягаючому одязі з паперовими фіговими листочками; на Єві жіночий парик, накладна груди; у Змія-Спокусника на одязі медична емблема зі змією і чашею.

Ведучий:

Любов — особливе мистецтво,

Воно не кожному дано.

Коли приходить це почуття,

Значить, це судилося!

Все починається з миті,

Коли серця стукають швидше

І ось вже без тужіння

Ти віддаєшся в руки їй…

Дорогі наречені! У цей чарівний день, коли ви віддали свої долі одного, вас прийшли привітати незвичайні гості. Це люди, з яких бере початок неповторне відчуття — любов!

Тримаючись за руки, з’являються Адам і Єва. Змій-Спокусник крадеться слідом.

Адам: Ах, Єва! Як добре тут в раю!

Єва: так, Адам! Незвичайно! А все тому що ти поруч зі мною!

Адам: А зі мною — ти! І ми одні у всьому світі… Не рахуючи Змія, який вже набрид! Ходить і ходить за нами!

Змій-Спокусник: Я всього лише хочу, щоб ви спробували моє яблучко, і все! Пригощайтеся!

Змій простягає Адаму і Єві яблуко.

Єва: Ні, Змій! Ми вже пробували, і всі знають, як погано це закінчилося… Може, якась інша пара захоче спробувати?

Адам: Люба, ти нічого не плутаєш? Адже ми єдині люди на світі, хіба ні?

Єва (показує на молодят): А як же ця пара, поглянь!

Підходять до молодих.

Адам: чи Правда, що ви теж закохані?

Молоді відповідають.

Адам: І ви готові прожити все життя один з одним?

Молоді відповідають.

Змій-Спокусник (молодятам): Тоді не откушаете чи соковитого, стиглого, солодкого яблучка?

Єва (молодятам): Ні, ні в якому разі! Не їжте його яблука!

Змій-Спокусник: Чому ж? Це яблуко пізнання! Відкусивши його, наречений дізнається всю правду про свою наречену і її минулому, а наречена — все про нареченого, всі його таємні думки і погляди наліво!

Адам: Ось що, Змій, йди-но ти подобру-здорові! Тут не може бути ніяких таємниць і поглядів наліво!

Єва: Подивися, як вони люблять один одного! І тобі не перешкодити їх щастя. А щоб ваші почуття були ще міцніше, откушайте інше яблуко — яблуко любові!

Молоді повинні разом відкусити яблуко, яке дасть їм Єва.

Змій пропонує своє «яблуко пізнання» кому-небудь з гостей, хто захоче дізнатися все про своїй другій половинці.

Адам і Єва прощаються і бажають молодим, щоб їх щастя не загрожувало ніяке інше пізнання.

Сценка-поздоровлення № 2 «Схід — справа тонка»

Персонажі: Султан, три його жінки.

Костюми: для Султана — чалма, для жінок — покривала, надіті на зразок паранджі, під ними шаровари і топи.

Під фонограму «Схід — справа тонка» (з репертуару Аркадія Укупника) входить Султан, за ним дрібочуть жінки, закутані в покривала.

Султан (зі східним акцентом): Салям Алейкум високому зібранню! Я прибуток до вас з далекий схід, щоб привітати один поважний чоловік! Зі мною прибуток мої найкращі дружини (показує на жінок): Шахрі, Зухрі і самий улюблений дружин, Гюзель. Красуні, ах!

Велить дружинам кланятися присутніх.

Султан (нареченого): Я приїхав вітати тебе, пане Ілля! (ім’я нареченого) У тебе з’явився перший дружин! Тепер ти майже справжній чоловіків і за це мій тобі респект! Але щоб ти став зовсім справжній чоловіків, треба ще як мінімум два дружин. І я прибув не з порожньою рукою, а з подарунком. Дарую тобі, пане Ілля, будь-який з моїх дружин! Вибирай, який подобається!

Наречений заперечує.

Султан: Ніякої не подобається?! Ай-яй, такий подарунок відкидати! Я ж потім і третій дружин тобі подарую, через рік! Як добре: один дружин лисину чеше, інший дружин спинку чеше, а третій дружин п’яти лоскоче! (Дружини виконують те, що він говорить.) Сильніше, Гюзель, ось так, гарно, молодець!.. А як вони у мене танцюють! Танець живота, чув? Твій наречених вміє танець живота? Зараз всі дружин будуть танцювати, а ти дивися і вибирай!

Звучить східна музика, дружини Султана скидають покривала і танцюють танець живота. Султан за руку виводить наречену і просить наречену теж потанцювати, сам пританцьовує поруч.

Султан (нареченому після танцю): Е, пане Ілля, а твій наречених теж нічого! Привабливий, фигуристый… Давай мінятися! Будь дружин тобі віддам взамін.

Наречений відмовляється.

Султан: Ну, що ж. Тоді, як кажуть у нас на сході, рада вам та любов!

Нареченому: А ще кажуть: будь багатий і не рогатий! Жінкам: Що ми їм побажаємо? Жінки: Жити солодко й гладко! Султан: Ось-ось. Така воля Аллаха… Але потім, цур, не просити у мене інший дружин, не подарую!

«Східні гості» виконують пісню.

Пісня східних гостей на мотив пісні «Якщо б я був султан» з к/ф «Кавказька полонянка».

Якщо б ти був султан,

Був би крутіше всіх,

І серед жінок тебе б

Чекав успіх.

 

Усі красуні б з тобою

Жадали дружити

І не просто дружити,

А і в шлюбі жити!

 

Дуже непогано

З красунями жити,

Але дуже важко

Їм всім догодити!

 

Якщо б ти був султан,

Ти б від дружин втомився

І дарувати їм любов

Швидко перестав.

 

Бо ти знайшов

Дівчину одну,

Краще всіх, краше всіх

Оленку свою!

 

Дуже непогано

Одружитися, друзі,

Коли краще всіх

Наречена твоя!

Bee Movie Movie Script

(Черный экран с текстом; слышен звук жужжания пчел)

Рассказчик:
Согласно всем известным законам авиации, пчела не может летать. Его крылья слишком малы, чтобы оторвать его толстое тельце от земли. Пчела, конечно, все равно летает, потому что пчелам все равно, что люди считают невозможным.

(Барри выбирает рубашку)

Барри:
Желтый, черный. Желтый, черный.Желтый, черный. Желтый, черный. Ой, черный и желтый! Давайте немного встряхнем.

Джанет:
Барри! Завтрак готов!

Барри:
Скоро! Подожди секунду.

(Барри использует свою антенну как телефон)

Барри:
Привет

(По телефону)

Адам:
Барри?

Барри:
Адам?

Адам:
Вы можете поверить, что это происходит?

Барри:
Я не могу.Я заберу тебя.

(Барри спускается по лестнице)

Мартин:
Выглядит остро.

Джанет:
Используйте лестницу. Ваш отец заплатил за это хорошие деньги.

Барри:
Извините. Я в предвкушении.

Мартин:
Вот выпускник. Мы очень гордимся тобой, сынок. Идеальный табель успеваемости, все четверки.

Джанет:
Очень горжусь.

(трет волосы Барри)

Барри:
Ма! У меня тут кое-что происходит.

Джанет:
У тебя ворсинки на пухе.

Барри:
Ой! Это я!

Джанет:
Помашите нам! Мы будем в ряду 118 000. До свидания!

(Барри вылетает за дверь)

Джанет:
Барри, я же говорила тебе, перестань летать в дом!

(Барри проезжает через улей, и ему машет рукой Адам, читающий газету)

Барри:
Привет, Адам.

Адам:
Привет, Барри.

(Адам садится в машину Барри)

Адам:
Это пушистый гель?

Барри:
Немного. Особый день, выпускной.

Адам:
Никогда не думал, что у меня получится.

(Барри отъезжает от дома и продолжает движение)

Барри:
Трехдневная начальная школа, трехдневная средняя школа …

Адам:
Это было неудобно.

Барри:
Трехдневный колледж.Я рад, что потратил день и покатался автостопом по улью.

Адам:
Ты вернулся другим.

(Барри и Адам проходят мимо Арти, бегущего трусцой)

Арти:
Привет, Барри!

Барри:
Арти, отращивает усы? Выглядит хорошо.

Адам:
Слышать о Фрэнки?

Барри:
Ага.

Адам:
Ты идешь на похороны?

Барри:
Нет, я не пойду на его похороны.Все знают, ужалишь кого-нибудь, умрешь. Не тратьте его на белку. Такая горячая голова.

Адам:
Думаю, он мог просто уйти с дороги.

(Автомобиль перекатывается по петлеобразному мосту и приземляется на шоссе)

Адам:
Мне нравится, как парк развлечений стал частью нашего обычного дня.

Барри:
Думаю, поэтому они говорят, что нам не нужен отпуск.

(Барри параллельно паркует машину, и они вместе летят над выпускниками)

{♬ Играет в «Помпезность и обстоятельства» ♬}

Барри:
Мальчик, немножко пышности…в сложившейся ситуации.

(Барри и Адам садятся и надевают шляпы)

Барри:
Что ж, Адам, сегодня мы мужчины.

Адам:
Мы!

Барри:
Пчеловоды.

Адам:
Аминь!

Барри и Адам:
Аллилуйя!

(У Барри и Адама счастливый спазм)

{♬ «Пышность и обстоятельства» заканчиваются ♬}

Диктор:
Студенты, преподаватели, выдающиеся пчелы, поприветствуйте Дина Баззуэлла.

Декан:
Добро пожаловать, выпускной класс New Hive Oity … 9:15. На этом наши церемонии завершаются. И начните свою карьеру в Honex Industries!

Адам:
Выберем ли мы работу сегодня?

(Адам и Барри садятся в туристический автобус)

Барри:
Я слышал, это просто ориентация.

(Туристические автобусы поднимаются из-под земли, и студенты автоматически загружаются в автобусы)

Гид:
Внимание! Вот так.

Диктор:
Всегда держите руки и антенны внутри трамвая.

Барри:
Интересно, на что это будет похоже?

Адам:
Немного страшно.

Гид:
Добро пожаловать в Honex, подразделение Honesco и часть Hexagon Group.

Барри:
Вот оно!

Барри и Адам:
Вау.

Барри:
Вау.

(Автобус едет по дороге, по обеим сторонам стоят огромные сложные машины для производства меда от Bee)

Гид:
Мы знаем, что вы, как пчела, работали всю жизнь, чтобы добраться до сути где можно работать всю жизнь.Мед начинается, когда наши доблестные Пыльцы приносят нектар в улей. Наша сверхсекретная формула автоматически корректируется по цвету, аромату и образует пузырьки в этом успокаивающем сладком сиропе с его характерным золотым сиянием, которое вы знаете как …

The Party Switch ‘Myth’ — Areo

Есть много странного особенности основанной на повествовании эпистемологии, которая управляет политикой партии. Одна из них — потребность в историях, связывающих вину и коррупцию противоборствующей стороны в наши дни с историей вины и коррупции, уходящей корнями в прошлое.Это понятный инстинкт. Институты принимают характер, и культура институтов наследуется. Однако политически образованные люди должны осознавать, что политические партии особенно подвержены изменениям даже за короткие периоды времени. Политика и культурные позиции Демократической и Республиканской партий сегодня делают их во многих отношениях совершенно непохожими на Демократическую и Республиканскую партии всего лишь двадцать пять лет назад (или даже десять). Тем не менее, американские консерваторы были особенно непреклонны в связывании идентичности современной Демократической партии с расистским наследием Демократической партии девятнадцатого — середины двадцатого веков.Как следствие, республиканцы и консерваторы стремились поднять восприятие современной Республиканской партии, соединив ее с аболиционистским наследием Авраама Линкольна и Движения за гражданские права. Для достижения обеих целей современные республиканцы и консерваторы осудили историю о смене партии на (идею о том, что демократическая и республиканская партии поменялись местами в вопросах гражданских прав) как миф. Поступая таким образом, мы, консерваторы, создали свою собственную мифологию вокруг этого периода истории.Для исторической ясности эту контр-мифологию необходимо развеять.

Существует грубая версия левого повествования об этих событиях, которая сама по себе ошибочна. Обычное высказывание, которое можно услышать, заключается в том, что Республиканская партия, когда-то относительная борца за гражданские права в нашей двухпартийной системе, с конца 1960-х годов поддержала фанатизм белых избирателей Юга, вскоре после того, как президент-демократ Линдон Джонсон завоевал поддержку африканских — Американцы, подписав Закон о гражданских правах 1964 года и Закон об избирательных правах 1965 года.Таким образом, афроамериканцы, все еще в значительной степени республиканцы, и белые южане, которые все еще были в значительной степени демократами, в массовом порядке перешли на сторону.

Однако это не совсем так. К тому времени, когда LBJ подписал Закон о гражданских правах, большинство афроамериканцев уже были демократами и были им в течение некоторого времени. В 1960 году кандидат в президенты от Демократической партии Джон Ф. Кеннеди получил 68% голосов черных против 32% у Ричарда Никсона. Тем не менее, он уступил Франклину Рузвельту, который получил 71% голосов чернокожих в своей первой кампании по переизбранию в 1936 году.

Тогда для афроамериканцев смена партии была скорее следствием воздействия Великой депрессии и привлекательности Нового курса Рузвельта, чем следствием законодательства LBJ о гражданских правах. Также неверно, что белые южные демократы внезапно перешли на республиканскую партийную принадлежность. В частности, более старые белые южные демократы оставались демократами в 80-х и начале 90-х годов. Республиканцы получили большинство мест в Конгрессе на Юге только в 1994 году.

Основная претензия, лежащая в основе мифа о смене партии , однако, заключается не столько в том, что белые южане и афроамериканцы сразу же поменяли партийную принадлежность после принятия Закона о гражданских правах и появления Южной стратегии (при этом игнорируется степень принадлежность к какой партии была менее связана с более широким чувством личности американцев на тот момент истории). Основное утверждение состоит в том, что апелляция партий на основе предполагаемых расовых проблем сменила избирательные округа в этот период.Об этом свидетельствуют не столько изменения в регистрации избирателей (хотя регистрация чернокожих республиканцев действительно упала с 22% до 3% с 1960 по 1968 год), сколько изменения в структуре голосования на президентском уровне среди демографических групп, начиная с 1964 года. также подтверждается действиями и настроениями ключевых фигур той эпохи.

В 1964 году кандидат от республиканцев Барри Голдуотер выиграл выдвижение в президенты Республиканской партии на жесткой правой платформе, выступая против Закона о гражданских правах. Это раскололо партию, лишив его поддержки видных афроамериканских республиканцев, таких как Джеки Робинсон, а также умеренных и либеральных республиканцев северо-востока, таких как Джордж Ромни.Однако эта должность помогла Голдуотеру заработать поддержку в единственном регионе страны, который предоставил его ему в день выборов: Глубокий Юг.

Глубокие южные штаты включают Луизиану, Джорджию, Алабаму, Миссисипи и Южную Каролину. Эти штаты были сердцем Конфедерации и эпицентром угнетения эпохи Джима Кроу, противостоять которому в первую очередь была разработана правозащитная деятельность Конференции христианских лидеров Юга. Учитывая контекст этих конкретных выборов, трудно представить себе какую-либо причину для поддержки кандидатуры Голдуотера в этом регионе, кроме его одинокой позиции в оппозиции к драматическим навязанным федеральным правительством изменениям в социальной политике, которые противоречат правовому (и культурному) статус-кво страны. Юг.

Консерваторы, в том числе Деннис Прагер и Бен Шапиро, признают этот факт, указав при этом, что эти глубокие южные штаты не голосовали за Ричарда Никсона в 1968 году. Это, кажется, опровергает мнение о том, что Республиканская партия разработала устойчивый призыв к белым южанам. на основании противодействия гражданским правам.

Тем не менее, история Южной стратегии (признанная попытка некоторых республиканских чиновников и стратегов извлечь выгоду из расовой вражды южан, сигнализируя о поддержке взглядов, направленных против гражданских прав) восходит к этому времени.В 1969 году, предполагая, что успех Республиканской партии в промежуточных выборах 1966 года и избрание Никсона в 1968 году были в значительной степени результатом реакции белых и этнических южан на расовое законодательство и Великое общество Джонсона, стратег-республиканец Кевин Филлипс опубликовал книгу под названием The Emerging Republican Majority. В нем он пророчествует, что «белые демократы массово покинут свою партию, как только она станет партией черных». (Филлипс имел в виду именно это в отношении президентских выборов.)

У него были веские причины так думать. После огромных успехов, достигнутых Республиканской партией среди белых избирателей в течение нескольких лет после принятия Закона о гражданских правах, Филлипс уводил кандидатов-республиканцев в ранее либеральных областях, включая Бронкс, от объятий Великого общества и в сторону противодействия расширению благосостояния. автобусная политика, жилищные субсидии и другие меры демократической политики, направленные на обращение к черным. Его методы оказались успешными, и он был привлечен к участию в кампании Никсона, чтобы применить свою смекалку.

И все же, если Филлипс прав, как мы можем объяснить потерю Никсоном Глубокого Юга в 1968 году?

На самом деле, это не так уж и сложно. Кандидат Никсон, выиграв большинство южных штатов, не проиграл Дальний Юг своему демократическому оппоненту Хьюберту Хамфри. Он проиграл самые глубокие, наиболее реакционные в социальном отношении штаты из-за самого реакционного в обществе кандидата в гонке — бывшего губернатора Алабамы Джорджа Уоллеса, ставшего кандидатом от Независимой партии США, Диксикрат.

Уоллес был печально известен как символ юга Джима Кроу.Его собственное временное бегство из Демократической партии было полностью связано с его неудовлетворением приверженностью партии расовой интеграции и связанным с ней реформам (как и постоянный переход сенатора Строма Турмонда в Республиканскую партию). Не сумев заручиться поддержкой объявленного основного вызова против Джона Ф. Кеннеди (который не дожил до переизбрания) в 64 г., Уоллес приступил к штурму южных штатов Алабама, Джорджия, Миссисипи, Луизиана и Арканзас. его сегрегационистского обращения.Никсон, однако, выиграл глубокий южный штат Южная Каролина, как и все остальные южные штаты. Настоящим неудачником на Юге оказался кандидат от демократов Хьюберт Хамфри.

Как сообщается Филипс в 1970 году:

На Внешнем Юге национально-демократическая партия начала заменять G.O.P. как символ чуждых причин — негритянских политиков и федерального вмешательства в местную автономию. Следовательно, переход к республиканизму, тенденция, которая по тем же причинам охватила более умеренные приграничные государства, будет, настаивает Филлипс, захватывать неизведанный Глубокий Юг, когда события вынуждают отказаться от более радикальной альтернативы Уоллеса.

По сообщениям, в 1964 году губернатор Уоллес обратился к Барри Голдуотеру с предложением стать партнером в рамках двухпартийного национального билета, учитывая их общую оппозицию Закону о гражданских правах и законодательству о правах штатов. («Одноглазому н-жу, который не видит хорошего другим глазом, должно быть очевидно, что я и Голдуотер были бы хорошим билетом».) По причинам как стратегии, так и личного неприятия, кажется, что Голдуотер имел нет интереса в таком партнерстве. Помимо этого, призыв Голдуотера к Уоллесу и южным сегрегационистам в целом в 1964 году не обязательно свидетельствовал о характере продолжающегося обращения Республиканской партии к расовым вопросам на Юге.Голдуотеру, герою консервативного движения, тем не менее в то время противостояла большая часть его собственной партии — партия, которая впоследствии подавляющим большинством поддержала Закон о гражданских правах в Конгрессе. Труднее объяснить, почему серьезные консерваторы стремились связать Уоллеса с аналогичным образом задуманным двухпартийным билетом с более многообещающей консервативной звездой — губернатором Калифорнии Рональдом Рейганом — поскольку консервативное движение становилось все более влиятельным в Республиканской партии и более привлекательным на Юге.

Как пишет Лаура Калман в книге Right Star Rising:

В мае 1975… Ричард Вигери выпустил Консервативный дайджест: журнал для нового большинства, , призванный объединить последователей Джорджа Уоллеса и Рональда Рейгана. «Наша страна, которой очень нужен сильный Уинстон Черчилль, застряла со слабым Джеральдом Фордом», — заявил Вигери. Американский консервативный союз предварительно заказал пять тысяч экземпляров призыва Уильяма Рашера к свадьбе между последователями Рональда Рейгана и Джорджа Уоллеса, «Создание партии нового большинства», в качестве премии по сбору средств.

В том же году на втором ежегодном собрании Консервативной конференции политических действий (CPAC, на котором выступал этот автор), теперь самого важного ежегодного консервативного собрания страны, был создан «Комитет по консервативным альтернативам», которому было поручено выдвигать кандидатов в штат. сторонний президентский билет, который мог бы объединить консервативных республиканцев и , которых они считали консервативными демократами. В состав этого комитета входили консервативная первопроходца Филлис Шлафли, видные деятели National Review и Американского консервативного союза, а также бывшие помощники Рональда Рейгана и Джорджа Уоллеса.На веб-сайте CPAC описываются их мотивы: «многие консерваторы … пришли к выводу, что пришло время бросить ослабевшую Республиканскую партию и основали новую, действительно консервативную партию, объединяющую силы со сторонниками губернатора Алабамы Джорджа Уоллеса, чье сообщение продемонстрировало удивительный резонанс в обществе. страна в целом ».

Как и Барри Голдуотер, Рональд Рейган, похоже, испытывал отвращение к Уоллесу и сопротивлялся попыткам связать с ним свои политические состояния. Но также, как и Голдуотер, Рейган выступал против Закона о гражданских правах и Закона об избирательных правах на основании их посягательства на права государства, в соответствии с позицией Уоллеса и Диксикрата Саут.Свидетельства того, что видные консерваторы середины 60-х — 70-х годов видели определенную степень философского родства в политической культуре белого демократического Юга, очевидны. То, что ведущие республиканские стратеги и политики увидели и попытались использовать сдвиг в политических симпатиях южных белых в пользу Республиканской партии в вопросах расы, также очевидно. Наконец, результаты национальных выборов, последовавших за Законом о гражданских правах, в значительной степени согласуются с изменением этих партийных симпатий на национальный уровень.

Означает ли это, что изменение в восприятии белыми избирателями расовых симпатий партий, особенно на Юге, является единственным объяснением долгосрочного изменения лояльности этой демографической партии к партии с 1960-х годов до сегодняшнего дня? Конечно нет. Одномерные объяснения сдвигов в политическом ландшафте всегда заманчивы. Но политика и предрассудки, связанные с расовой принадлежностью, являются лишь одним взрывоопасным фактором в многогранном наборе причин, которые привели американскую политику к такому развитию, как они есть.

Еще до Голдуотера президент-республиканец Дуайт Эйзенхауэр завоевал Юг вместе с подавляющим большинством страны на основе сильной экономики и высокого международного статуса — и, возможно, несмотря на то, что он интегрировал вооруженные силы. В 1976 году либеральный демократ Джимми Картер победил президента-республиканца Джеральда Форда, легко завоевав Юг. Это часто цитируется, чтобы указать на то, что на самом деле не произошло никакого сдвига на белом Юге в сторону Республиканской партии на основе предполагаемых про-белых политических взглядов.И все же Джимми Картер сам был южанином, что принесло ему расположение в регионе — явление, от которого в определенной степени выиграет даже Билл Клинтон. Не менее важно то, что Джимми Картер был первым президентом-евангелистом Америки в тот момент, когда евангелическое политическое сознание охватило страну, особенно юг. (Есть разумный аргумент в пользу того, что появление единой евангелической политики и озабоченность по поводу религиозной свободы были даже больше связаны с принятием Республиканской партии белыми южанами, чем с вопросами расы.Упадок республиканского бренда вслед за Уотергейтом также мог быть фактором. Индустриализация Юга также изменила некоторые экономические интересы региона. Историческая фиксация на объяснительной силе расовой политики размыла гораздо более сложную картину.

Ни Демократическая, ни Республиканская партии не являются расистскими по своей природе. Современные республиканцы часто комментируют, что республиканцы в Конгрессе поддержали Закон о гражданских правах в большей степени, чем демократы того времени.Это правда, и это результат того факта, что больший процент демократов представлял округа на Юге. Однако 96% северных демократов поддержали закон, а южные республиканцы — 0%. Это говорит о том, что не партия, а регион и культура, как правило, являются основными движущими силами нашей политической и социальной чувствительности. Хотя, несомненно, существует некоторый благотворный цикл взаимного влияния, стороны склонны отражать и приспосабливаться к отношениям своих избирателей чаще, чем они их определяют.

Хотя утверждение о том, что апелляция сторон на основе расовых вопросов перешла на после принятия Закона о гражданских правах, достаточно верно, консерваторы, которые сопротивляются этому утверждению, часто высказывают большую правду, которая заслуживает признания: Юг со временем изменил свои расовые взгляды. Он изменился, как изменилась Америка. Отдельный вопрос — изменилась ли его всеобъемлющая расовая культура настолько, чтобы соответствовать высшим устремлениям наших идеалов расового равенства сегодня.Но Юг, который представляет сегодня Республиканская партия, — это не Юг Джорджа Уоллеса и неосегрегационистов. Сегодня достаточно, чтобы на законных основаниях оспаривать позиции, обычаи и расовую политику обеих сторон, не возвращаясь к рабству, Южной стратегии и Джиму Кроу.

Если вам нравятся наши статьи, станьте частью нашего роста и помогите нам писать для вас больше:

Украинский сговор — Conservapedia

См. Также Spygate

Семейное сообщение Байдена с Хантером, рассказывающим своей сестре Наоми, что их «поп» Джо Байден получил 50% откатов Burisma. ^[1] В документах указаны платежи Burisma Хантеру Байдену. ^{[2] [3] [4] [5]}

Скандал Байден-Украина или Байден-Бурисма касается видных членов администрации Обамы, Национального демократического комитета и кампании Клинтона. Вице-президент Джо Байден публично признал, что он угрожал украинским лидерам удержать 1 миллиард долларов в виде помощи США, если они не уволят прокурора, расследовавшего операцию по отмыванию денег, за которую семья Байдена через Хантера Байдена (справа) получала откаты в размере 50 000 долларов в месяц. . ^{[6] [7]}

Демократы и либеральные СМИ утверждали, что президент Трамп воспрепятствовал правосудию, когда он просто предложил уволить Роберта Мюллера, хотя Мюллера никогда не увольняли, и его расследование не показало ничего против президент или его кампания. Эти же либералы защищали и продолжают защищать бывшего вице-президента Байдена, который не только успешно приказал уволить прокурора, расследовавшего его сын Хантер Байден, но и сделал это путем вымогательства, используя свое положение вице-президента Соединенных Штатов.

Для такой маленькой страны, как Украина, чтобы иметь влияние в Вашингтоне, округ Колумбия, необходимы деньги. В 2014 году Пол Манафорт был уволен с должности главного лоббиста Украины в Вашингтоне, и был нанят Хантер Байден. Манафорт был главным лоббистом Украины, когда работал менеджером президентской кампании Джона Маккейна в 2008 году. Другие члены администрации Обамы вступили в сговор с украинским правительством, чтобы вмешаться в президентские выборы 2016 года, безуспешно пытаясь помочь Хиллари Клинтон быть избранной. ^[8]

В октябре 2019 года The Blaze опубликовал переведенные аудиодоказательства Артема Сытника, в котором он признался, что работал вместе с президентской кампанией Хиллари 2016 года. ^[9]

Новые отчеты OANN показывают, что сын Байдена Хантер не одинок в коррупции, связанной с нефтяными компаниями в Украине. Сын Нэнси Пелоси Пол Пелоси-младший имел деловые отношения с Viscoil, и эти видео систематически удаляются с YouTube, чтобы предотвратить дальнейшее расследование. ^[10]

Хантер Байден (справа) вылетел в Китай в 2013 году на борту Air Force Two, вместе со своим отцом, Джо Байденом (слева), 4 декабря 2013 года. С 10-дневным опозданием Хантер Байден подписал с китайскими военными сделку на 1,5 миллиарда долларов. ^[11]

Скандал с Байденом и Бурисмой

Обама (слева) назначил Джо Байдена (в центре) раздать Украине 1 миллиард долларов, за что семья Байденов через Хантера Байдена (справа) получала 50 000 долларов в месяц в виде откатов. ^[12]

Сын Джо Байдена Бо умер в мае 2015 года, из-за чего он отложил принятие решения о том, участвовать ли в президентской гонке 2016 года.Его номера опросов против гл. Хиллари Клинтон была слабой в августе. 21 октября он заявил, что не будет баллотироваться в президенты. ^[13] New York Times сообщила подробности скандала в декабре 2015 года. ^[14]

Джо Байден был руководителем администрации Обамы по вопросам политики в отношении Украины. Байден побывал в Украине 17 раз за время своего пребывания на посту вице-президента. Байден направил помощь украинскому правительству на 1,8 миллиарда долларов. Четыре месяца спустя, когда его сын, Хантер Байден заключил выгодную сделку с Burisma, энергетической компанией.За 14 месяцев Burisma перечислила 3,1 миллиона долларов на счет, на который платили Хантеру Байдену. Банковские отчеты США показывают, что фирма Хантера Байдена, Rosemont Seneca Partners LLC, получала регулярные переводы — обычно более 166000 долларов в месяц — от Burisma с весны 2014 по осень 2015 года, в период, когда Джо Байден был главным официальным лицом США, ведущим дела с Украиной. Байден использовал ресурсы правительства налогоплательщиков США для личной выгоды своей семьи. ^[15]

В начале 2019 года прокуратура Украины хотела представить Генеральному прокурору Уильяму Барру доказательства относительно вмешательства и угроз Джо Байдена в расследовании коррупции с участием его сына Хантера Байдена. ^[16]

Вице-президент Байден хвастался перед Советом по международным отношениям тем, что стал причиной увольнения прокурора Украины, который руководил широкомасштабным расследованием коррупции в Burisma, газовой компании, которая наняла младшего сына Байдена Хантера Байдена , как член правления. ^[17] В апреле 2014 года Хантер Байден вошел в совет директоров Burisma в апреле 2014 года, несмотря на отсутствие опыта работы в нефтегазовой отрасли. ^[18] В декабре 2015 года The New York Times сообщила о Джо Байдене, его сыне и деле против украинского олигарха. История была посвящена Хантеру Байдену, Burisma Holdings, и ее владельцу Николаю Злочевскому, который был министром экологии Украины при бывшем президенте Викторе Януковиче. ^[19]

Хантер Байден получил один платеж в размере 3 миллионов долларов, который был отмыт через Латвию и Кипр в США. Когда прокурор Виктор Шокин запросил у Кипра сумму, идущую сыну Байдена, ему сказали, что посольство США проинструктировало им не предоставить сумму. Босс Хантера, Николай Злочевский, украл 5 миллиардов долларов с Украины и в то время скрывался от правосудия. ^[20] Прокурор отслеживал деньги. Хантер продолжал получать ежемесячные откаты.

Байден пригрозил президенту Украины Петру Порошенко, что администрация Обамы потребует от США гарантий по кредитам на 1 миллиард долларов, что приведет Украину к банкротству, если она немедленно не уволит генерального прокурора Виктора Шокина, который проводил расследование в отношении его сына Хантера. Байден рассказал,

«« Ты не получишь миллиард ». Я собираюсь уехать отсюда, я думаю, это было около шести часов.Я посмотрел на них и сказал: «Я уезжаю через шесть часов. Если прокурора не уволят, денег не дадут »… Ну, [СУБЪЕКТ], его уволили. И они поставили на место кого-то, кто был солидным в то время ». [21] [22]

Юрий Луценко, который заменил Шокина на посту прокурора Burisma, сказал доказательства по делу Burisma:« Хочу представить Уильяму Барру, в частности, вмешательство вице-президента. ^[23]

В период с апреля 2014 года по октябрь 2015 года Burisma выплатила более 3 миллионов долларов на счет, связанный с фирмой Rosemont Seneca Байдена и Девона Арчера. согласно финансовым документам, помещенным в дело федерального суда Манхэттена по другому делу против Арчера.Банковские записи показывают, что в большинстве месяцев, когда деньги Burisma текли, два электронных перевода на сумму 83 333,33 доллара каждый отправлялись на счет, связанный с Rosemont Seneca, в один и тот же день. Затем тот же аккаунт, связанный с Rosemont Seneca, обычно производил Хантеру Байдену один или несколько платежей в размере от 5000 до 25000 долларов каждый. Украинская прокуратура изучила внутренние документы компании и хотела побеседовать с Хантером Байденом и Арчером о том, почему они получили такие выплаты, но не смогла из-за вмешательства Джо Байдена. ^[24]

В текстовом сообщении Хантера Байдена своей сестре Наоми Хантер сказал, что их «Поп» забирает 50% его зарплаты. ^[25]

Арчер был осужден Федеральным судом Манхэттена за мошеннический выпуск и продажу племенных облигаций на сумму более 60 миллионов долларов. ^[26]

Burisma Oil and Gas

Связи Байдена и Бурисмы. ^[27]

Свержение президента Януковича поставило основателя и президента Burisma oil and gas Николая Злочевского в щекотливое положение.Злочевский был министром окружающей среды при Януковиче, раздавая газовые лицензии своим друзьям. Наблюдая за тем, как президент спасается бегством из Украины, заискивание перед администрацией Обамы было для Злочевского первостепенной задачей.

Весной 2014 года Генеральная прокуратура Украины начала расследование по заказу прокуратуры Великобритании, которая расследовала обвинения в отмывании денег против своего владельца, бывшего министра экологии Украины Николая Злочевского (также известного как Николай Злочевский), и просто заморозили 23 доллара.5 миллионов в активах, предположительно принадлежащих ему в начале апреля 2014 года. 18 апреля 2014 года сын Байдена, Хантер Байден, был назначен в совет директоров Burisma. ^[28] Согласно The Hill Фирма Байдена Rosemont Seneca Partners получала регулярные платежи — «обычно более 166 000 долларов в месяц» — от Burisma. Выплаты проводились с весны 2014 года по осень 2015 года и, как сообщается, составили более 3 миллионов долларов.

Во время пресс-конференции 13 мая 2014 года Мэтт Ли из агентства Associated Press расспросил представителя Госдепартамента Джен Псаки о роли Хантера Байдена в совете директоров Burisma.

Ли: «Есть ли у этого здания дипломатические опасения по поводу потенциального восприятия конфликта или кумовства — в чем вы часто обвиняете русских?»
Паски: «Нет, он частное лицо». ^[29]

Согласно The Hill, фирма Байдена, Rosemont Seneca Partners, получала регулярные платежи — «обычно более 166 000 долларов в месяц» — от Burisma. Выплаты проводились с весны 2014 года по осень 2015 года и, как сообщается, составили более 3 миллионов долларов. Статья Hill включала письменный ответ Шокина, который сказал, что его расследование в отношении Burisma включало в себя планы «допросов и других процедур расследования преступлений всех членов исполнительного совета, включая Хантера Байдена».

В августе 2014 года Злочевский был вынужден последовать за Януковичем в ссылку по обвинению в незаконном обогащении. Необходимость обновить потрепанный имидж Burisma, а также его собственный, побудила Злочевского прибегнуть к расколу больших сумм денег, чтобы найти друзей в Вашингтоне, Д.Ч .. Хантер Байден и Атлантический совет вскоре стали двумя его лучшими друзьями. Хантер Байден также занимал должность в Национальном демократическом институте, финансируемой США организации по «продвижению демократии», которая активно участвовала в продвижении смены режима в Украине. Burisma предоставила ему место в своем совете директоров, несмотря на отсутствие у него опыта работы в энергетической отрасли и в украинских делах. Хантер Байден нанял юридическую фирму Boies, Schiller and Flexner, округ Колумбия, где он работал соруководителем, чтобы помочь «улучшить корпоративное управление [Burisma]».К следующему январю 2015 года активы Злочевского были разморожены Великобританией. ^[30] Это действие было подчеркнуто в речи посла США в Украине Джеффри Пайетта, который заявил:

«В случае бывшего министра экологии Николая Злочевского власти Великобритании изъяли незаконные активы на сумму 23 миллиона долларов, которые принадлежали украинскому народу», ^[31] Вместо того, чтобы заручиться поддержкой украинской прокуратуры, они «отправили письма Злочевскому. адвокаты, подтверждающие, что дело против него не возбуждалось.В результате деньги были освобождены британским судом, и вскоре после этого деньги были переведены на Кипр ».

10 февраля 2015 г.